ОГЛЯД СПОСОБІВ ВИМІРЮВАННЯ МЕТАКОГНІТИВНОГО МОНІТОРИНГУ

Марія Миколаївна Августюк

doi:10.32999/ksu2312-3206/2021-1-8

Марія Миколаївна Августюк http://orcid.org/0000-0001-8041-5078

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-8

Ключові слова: метакогнітивний моніторинг, вимірювання, абсолютна точність, відносна точ- ність, калібрування

Анотація

Мета. Стаття зосереджена на аналізі деяких теоретичних та методологічних аспектів огляду спосо- бів вимірювання метакогнітивного моніторингу. Зокрема, ми виділяємо деякі наявні в психологічних дослідженнях підходи до вивчення способів вимірювання точності та розбіжностей метакогнітивного моніторингу. Ми досліджуємо чинники, які можуть зменшити точність суджень метакогнітивного моніторингу, причини важливості питання, подаємо короткий аналіз трьох загальних класів підказок метакогнітивних суджень, а також опис цілої низки важливих досліджень щодо особливостей вимірю- вання точності метакогнітивного моніторингу. Також аналізуються види показників точності, що вини- кають у результаті здійснення суджень метакогнітивного моніторингу (це абсолютна точність, відносна точність, упередженість, розкид (розсіювання) значень та дискримінація). Навіть більше, ми описуємо деякі основні наслідки ефективного калібрування на оцінку суб’єктивної впевненості студентів.

Методи. У дослідженні використані теоретичні та порівняльні методи вивчення точності метакогні- тивного моніторингу та способів її вимірювання. Необхідність вивчення таких аспектів цього питання зумовлена впливом точності метакогнітивного моніторингу на навчальну діяльність студентів.

Результати. Метакогнітивний моніторинг є важливим складником як метапізнання, так і саморегу- льованого навчання. У дослідженні здійснено огляд способів вимірювання метакогнітивного моніто- рингу. Метою було – здійснити аналіз особливостей способів вимірювання метакогнітивного моніто- рингу, описати деякі теоретичні та методологічні аспекти точності та розбіжностей метакогнітивних суджень. Здатність тих, хто навчається, розрізняти між тим, що відомо і що ні, а також способи спри- яння точності метакогнітивних суджень, є невід’ємною частиною навчального процесу, і тому питання потребує подальшого вивчення.

Висновки. Pезультати теоретичного аналізу, виявлені в дослідженні, відіграють вагому роль у вивченні метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. Врахування особливостей способів вимірювання метакогнітивного моніторингу є важливим для подальших досліджень.

Посилання

1. Avhustiuk M., Pasichnyk I., Kalamazh, R. The illusion of knowing in metacognitive monitoring: Effects of the type of information and of personal, cognitive, metacognitive, and individual psychological characteristics. Europe’s Journal of Psychology, 2018. Vol. 14, № 2. Рр. 317–341.
2. Bol L., Hacker D. J. Calibration research: Where do we go from here? Frontiers in Psychology, 2012. Рр. 1–6.
3. Dunlosky J., Metcalfe J. Metacognition: A textbook for cognitive, educational, life span and applied psychology. USA: SAGE Publications, Inc., 2009. 344 p.
4. Hattie J. Calibration and confidence. Learning and Instruction, 2013. №. 24. Рр. 62–66.
5. Hӓndel M., de Bruin A. B. H., Dresel M. Individual differences in local and global metacognitive judgments. Metacognition and Learning, 2020. № 15. Pр. 51–75.
6. Koriat A. Monitoring one’s own knowledge during study: A cue-utilization approach to judgments of learning. Journal of Experimental Psychology: General, 1997. Vol. 126, № 4. Pр. 349–370.
7. Nietfeld J. L., Cao L., Osborne J. W. Metacognitive monitoring accuracy and student performance in the postsecondary classroom. The Journal of Experimental Education, 2005. Vol. 74, № 1. Pp. 7–28.
8. Ranalli J. Inaccurate metacognitive monitoring and its effects on metacognitive control and task outcomes in selfregulated L2 learning. The Electronic Journal for English as a Second Language, 2018. Vol. 21, № 4. Pp. 1–20.
9. Schraw G. The effect of metacognitive knowledge on local and global monitoring. Contemporary Educational Psychology, 1994. Vol. 19, № 2. Pp. 143–154.
10. Schraw G. A conceptual analysis of five measures of metacognitive monitoring. Metacognition and Learning, 2009. № 4. Pp. 33–45.
11. Schraw G., Kuch F., Gutierrez A., Richmond A. Exploring a three-level model of calibration accuracy. Journal of Educational Psychology, 2014. Pp. 1–11.
12. Serra M. J., Metcalfe J. Effective implementation of metacognition. In D. J. Hacker, J. Dunlosky, A. C. Graesser (Eds.), Handbook of Metacognition and Education. New York, NY : Routledge, 2009. Pp. 278–298.
13. Thiede K. W., Anderson M. C. M., Therriault D. Accuracy of metacognitive monitoring affects learning of text. Journal of Educational Psychology, 2003. Vol. 95, № 1. Pp. 66–73.
14. Tobias S., Everson H. T. The importance of knowing what you know: A knowledge monitoring framework for studying metacognition in education. The Educational Psychology Series. Handbook of Metacognition in Education, 2009. Pp. 107–127.
15. Was C. A. Discrimination in measures of knowledge monitoring accuracy. Advances in Cognitive Psychology, 2014. Vol. 10, № 3. Pp. 104–112.