ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТА

  • Марина Вікторівна Мартіросян
Ключові слова: синдром вигорання, копінг-стратегії поведінки, професійний стрес, емоційна активність, емоційне занурення, емоційна підтримка

Анотація

У статті представлено теоретико-емпіричне обґрунтування емоційного вигорання у професійній ді­яльності адвоката. Зазначено основні характеристики емоційного вигорання фахівців, які працюють в емоційно-напружених умовах. Окреслено специфіку професійної діяльності адвоката та наголошено на важливості фіксації його емоційного вигорання в ході професійної реалізації. Метою презентовано­го дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження прояву емоційного вигорання особистості адвоката з різним стажем професійної діяльності. Серед методів дослідження застосовано теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, систематизація і узагальнення); емпіричні (бесі­да; тестування за допомогою методики вивчення стратегій копінг-поведінки (Р. Лазарус), опитувальни­ка «Синдром вигорання» (А. Рукавішніков) та шкали організаційного стресу); та методи математичної статистики (аналіз середніх значень, кореляційний аналіз). Результати реалізації програми емпірич­ного дослідження відображають специфіку психологічного змісту емоційного вигорання адвокатів з різним стажем професійної діяльності в межах їх професійної адаптації (стаж роботи до 5-ти років), професійної інтеграції (стаж роботи від 5-ти до 10-ти років) та професійної стагнації (стаж роботи більше 10-ти років). Психологічними індикаторами емоційного вигорання адвокатів є психоемоцій­не виснаження, особистісне відчуження та виражена професійна мотивація. Зроблено висновки, що зміст переживання професійного стресу і використання відповідних копінг-стратегій є предикторами емоційного вигорання адвокатів, які у кожній із виокремлених підгруп демонструють такі психологіч­ні тріади прояву: у групі адвокатів із стажем роботи до 5-ти років виокремлено комплекс «емоційної активності» в ознаках високого самоконтролю, активної і продуктивної діяльності та вираженої профе­сійної мотивації; у групі адвокатів із стажем від 5-ти до 10-ти років зафіксовано комплекс «емоційного занурення» в ознаках особистісної відчуженості, вираженої широти інтересів та здатності до самопі­знання; а у групі адвокатів із стажем більше 10-ти років визначено комплекс «емоційної підтримки» в ознаках психоемоційного виснаження, позитивної переоцінки та прийняття цінностей інших людей.

Посилання

1. Бреслав Г.М. Психология эмоций. Москва : Смысл; Академия. 2004. 544 с.
2. Бурлачук Л.Ф., Кочарян А.С., Жидко М.Е. Психотерапия. Санкт-Петербург : Питер, 2003. 472 с.
3. Гоулман Д., Боячиц Р., Макки Э. Эмоциональное лидерство: Искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта. Москва : Альпина Паблишер. 2012, 301 с.
4. Гринберг Дж.С. Управление стрессом. Санкт-Петербург : Питер, 2004. 496 с.
5. Москаленко А.П., Кобзін Д.О., Стародубцев А.А. Професійна мотивація працівників органів внутрішніх справ: вивчення та корекція. Харків : Видавництво університету внутрішніх справ, 1999. 97 с.
6. Maslach C.M. Job burnout: new directions in research and intervention. Current Directions in Psychological Science. 2003. Vol. 12. P. 189–192.
7. Perlman B., Hartman E.A. Burnout: summary and future and research. Human Relations. 1982. V.35(4). Р. 78-89.
8. Virna Zh. Professional Deformations: Tendencies, Dynamics and Risks of Manifestation. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. 2015. Vol 28. P. 123-136.
Опубліковано
2019-09-22
Сторінки
28-35
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ