ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ У ЗВ’ЯЗКУ З ПІДГОТОВКОЮ ДО НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

Світлана Дмитрівна Дем’яненко

doi:10.32999/ksu2312-3206/2020-2-16

Світлана Дмитрівна Дем’яненко https://orcid.org/0000-0002-0161-7024

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-2-16

Ключові слова: метамова, метазнання, рефлексія мовлення, об’єктивація мови, мовні знання, усвідомлення мовлення, пропедевтика навчання мови

Анотація

Мета. Метою статті є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку як передумови успішного засвоєння грамоти.

Методи. Для реалізації мети дослідження нами було здійснено теоретичний аналіз і узагальнення даних наукових джерел за темою дослідження (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення науково-теоретичних і емпіричних даних); спостереження над мовленням дітей шостого року життя, опитування, психолінгвістичний аналіз дитячих висловлювань про одиниці мови.

Результати. У результаті теоретичного аналізу з’ясовано, що мовленнєвий розвиток дітей шостого року життя характеризується поступовим переходом із рівня мовленнєвих операцій (неусвідомлених, мимовільних, ненавмисних навичок), які не завжди ефективні в навчальній комунікації (мовлення ситуативне, спонтанне), на рівень мовленнєвих дій (усвідомлених, довільних, навмисних). Мова в навчанні дітей має зберегти всі свої суттєві властивості, ознаки і всю свою системну організацію з її елементами – звуками, буквами, літерами, словами, складами, реченнями, висловленнями тощо. Емпіричне дослідження розкрило ґенезу усвідомлення дітьми старшого дошкільного віку власного мовлення, дозволило з’ясувати причини несвоєчасного дозрівання необхідних мовленнєвих умінь орієнтування у системі мови.

Висновки. У статті здійснено психолінгвістичний аналіз основних наукових підходів до розуміння феномену мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку. Представлено аналіз останніх вітчизняних і закордонних наукових джерел розвитку усного мовлення та усвідомлення дітьми мовної дійсності. Дістали подальшого розвитку такі дефініції: «рефлексія мовлення дітей дошкільного віку», «об’єктивація мови старших дошкільників», «метамовні знання» та їх роль до та в процесі навчання грамоти у періоді мовленнєвого розвитку дітей. Розкрито значення спонтанних, емпіричних знань дитини в становленні метамовних, що дає можливість безперешкодно підійти до засвоєння справжніх – теоретичних знань про мову.

Посилання

1. Божович Л.И. Проблема готовности ребенка к школьному обучению. Личность и ее формирование в детском возрасте. Москва : Просвещение, 1968. С. 207–240.
2. Выготский Л.С. Исследование развития научных понятий в детском возрасте. Психология. Москва : Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. С. 340–386.
3. Дем’яненко С.Д. Пропедевтика мовних понять у дітей старшого дошкільного віку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (українська мова)». Одеса : 2006. 26 с.
4. Залевская А.А. Введение в психолингвистику. Москва : Рос. гос. гуманит. ун-т, 2007. 560 с.
5. Калмикова Л.О. Психологія формування мовленнєвої діяльності у дітей дошкільного віку : монографія. Київ : Фенікс, 2008. 497 с.
6. Леонтьев А.А. Язык и речевая деятельность в общей и педагогической психологии: изб. психол. тр. Москва : Моск. психол.-соц. ин-т; Воронеж : НПО «МОДЭК», 2001. 447 с.
7. Румянцева И.М. Психология речи и лингвопедагогическая психология. Москва : ПЕР СЭ; Логос, 2004. 316 с.
8. Ушинський К.Д. Рідне слово. Вибрані педагогічні твори : в 2 т. Київ, 1983. Т. 2. С. 232–294.
9. Цейтлин С.Н. Язык и ребенок : Лингвистикадетской речи: учеб пособ. для студ. высш. учеб. заведений. Москва : Гуманит. изд. центр «Владос», 2000. 240 с.
10. Combert J.E. Metalinguistic Development. New York, 1992.
11. Dufva H., Lahteenmaki M. What people know about language: A dialogical view. ZeitschriftfuerFremdsprachenforschung, № 7 (2), 1996.
12. Diamanti, V., Benaki, A., Mouzaki, A., Ralli, A., Antoniou, F., Papaioannou, S., & Protopapas, A. (2017). Development of early morphological awareness in Greek: Epilinguistic versus metalinguistic and in fl ectional versus derivational awareness. Applied Psycholinguistics, 39 (3).
13. Hawkins E. Awareness of language: An Introduction. Cambridge, 1984.
14. Hunter, C., & Pisoni, D. (2017). Early language experience and underspecified phonological representations. Applied Psycholinguistics, 38 (6), 1325–1329.
15. Simard, D., Labelle, M., & Bergeron, A. (2017). Measuring Metasyntactic Abilities: on a Classi fi cation of Metasyntactic Tasks. Journal of Psycholinguistic Research, 46 (2), 433–456.