МЕТОДОЛОГІЯ СИСТЕМНО-МИСЛЕДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ ОСВІТИ
Анотація
Стаття презентує методологію системно-миследіяльнісного підходу в психологічній експертизі освіти. Уточнено категорію «експертна діяльність» й охарактеризовано технологічний цикл експертного дослідження з відповідними етапами в межах зазначеного методологічного підходу.
Мета статті – розкрити зміст, технологічні особливості та виокремити етапи психологічної експертизи освіти з відповідними процедурами на засадах системно-миследіяльнісного підходу.
Методи дослідження – логіко-психологічного аналізу, теоретичного моделювання і наукової інтерпретації.
Результати. Стаття розкриває специфіку психологічної експертизи освіти з урахуванням основних положень системно-миследіяльнісного підходу, з позицій якого експертиза є специфічним видом дослідницької діяльності наукового характеру, яка вимагає спеціальної організації мислення. Показано, що предметом експертизи за такого концептуального підходу стає продуктивна діяльність, тобто доведення того, що діяльність побудована таким чином, що отриманий типовий продукт має більш високу якість і особливі властивості та більший об’єм; способи діяльності, які забезпечили більш високі результати порівняно з відповідними нормативно-процесуальними еталонами; механізми рефлексивної саморегуляції, які і лежать в основі удосконалення діяльності. Здійснений у процесі дослідження аналіз дав змогу виокремити в межах запропонованого методологічного підходу технологічний цикл експертного дослідження, який передбачає проходження таких етапів: цілепокладання, феноменологічної реконструкції, концептуалізації, співставлення, рефлексивний, оціночний, корекційний та проєктувальний.
Проаналізовано принципи експертної діяльності, а саме: принцип системного підходу, принцип рівневого аналізу, принцип міждисциплінарності, принцип практико-зорієнтованості.
Висновки. Методологія системно-миследіяльнісного підходу дає змогу організувати дослідження та узгодити досягнення поставленої мети із різнопредметним науково-психологічним матеріалом. Згідно із принципами організації експертної діяльності, для оцінки її якісних характеристик використовується спосіб визначення величини інтенсивності прояву властивостей соціального об’єкта, тобто отримується кількісний прояв якісної оцінки, що є значущим для визначення підходів до організації експертизи.
Посилання
2. Babajcev, A.Ju. (2003). SMD-Metodologija. Novejshij filosofskij slovar’ [SMD Methodology. The latest philosophical dictionary]. Minsk : Knizhnyj Dom. S. 923–926 [in Russian].
3. Psykholohichnyi tlumachnyi slovnyk naisuchasnishykh terminiv [Psychological explanatory dictionary of the most up-to-date terms] (2009). Za red. V. Shaparia. Kharkiv: Prapor [in Ukrainian].
4. Semychenko, V.A. (2009). Metodolohichni problemy suchasnykh psykholoho-pedahohichnykh doslidzhen [Methodological problems of modern psychological-pedagogical research]. Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii im. H.S. Kostiuka APN Ukrainy Vol. II, 2, 397–404 [in Ukrainian].
5. Tatenko V.O. (2012). Metodolohichni problemy suchasnoi psykholohiiu [Methodological problems of modern psychology]. Pedahohika i psykholohiia, 2, 11–18 [in Ukrainian].
6. Shhedrovickij, G.P. (1995). Izbrannye trudy [Selected Works]. Shk. kul’t. politiki [in Russian].
7. Shchedrovytskyi, H. (2005). Skhema myslediialnosti – systemno-strukturna budova, znachennia i zmist [The scheme of mentality – system-structural structure, meaning and content]. Psykholohiia i suspilstvo, 4, 50–61 [in Ukrainian].
8. Yablonskyi, A.I. (2018). Psykholohichna ekspertyza serednoi osvity [Psychological examination of secondary education]. Uman: “Vydavets Sochynskyi M.M.” [in Ukrainian].
9. Dochy, F., Segers, M., Moerkerke, G. (1996). The importance of prior knowledge and assessment for increasing efficiency of the learning processes, especially in ‘problem-based’ powerful learning environments. European Journal of Agricultural Education and Extension. 3:3, pp. 141–166.
10. Gale, A. (1991). The School as Organization: New roles for psychologists in education, Educational Psychology in Practice, 7:2, 67–73, DOI: 10.1080/0266736910070202.
11. Rose, N. (1992). Engineering the Human Soul: Analyzing Psychological Expertise. Science in Context, 5(2), 351–369. DOI: 10.1017/S0269889700001228.