РЕСУРСНИЙ ПІДХІД ДО ПОДОЛАННЯ ОСОБИСТІСТЮ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ

Світлана Олексіївна Лукомська

doi:10.32999/ksu2312-3206/2020-1-26

Світлана Олексіївна Лукомська https://orcid.org/0000-0002-0360-6484

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-1-26

Ключові слова: ресурси, криза, онкопацієнти, адаптаційний потенціал, посттравматичне зростання, резилентність

Анотація

Статтю присвячено проблемі визначення особливостей застосування ресурсного підходу до подолання особистістю кризових ситуацій.

Мета статті – емпіричне вивчення ресурсів осіб у складних життєвих ситуаціях, зв’язку індексу ресурсності, посттравматичного зростання та резилентності онкопацієнтів у ремісії. Використано такі методи дослідження: опитувальник втрат і набуттів (Н. Водопьянова, М. Штейн), базований на ресурсній концепції психологічного стресу С. Хобфолла; опитувальник посттравматичного зростання (Р. Тадеші і Л. Калхаун) в адаптації М. Магомед-Емінова; опитувальник резилентності (K. Коннор, Дж. Девідсон). У дослідженні взяло участь 106 осіб жіночої статі віком від 23 до 72 років з клінічним діагнозом Ca молочної залози (T2N1M0, стадія ІІb). У всіх жінок на момент постановки діагнозу не було віддалених метастазів, а лімфатичні вузли були вражені лише частково, всі вони перебували в 1–3-річній ремісії.

Результати. Низький рівень ресурсності виявлено у жінок, старших 50 років, незалежно від тривалості їхньої ремісії, високий рівень ресурсності демонструють жінки віком від 36 до 50 років, а середній – молодші 36 років, відмінності між групами є статистично значущими. Виражену резилентність виявлено у жінок до 50 років, натомість після 50 років її рівень суттєво знижується. Помірне посттравматичне зростання демонструють усі досліджувані. У них виявлено високі показники за шкалою «підвищення цінності життя». У найстарших досліджуваних високі значення отримала шкала «духовні зміни». Інші ж шкали даної методики у всіх жінок були виражені помірно, жодна досліджувана не мала низького рівня посттравматичного зростання.

Висновки. Згідно з результатами кореляційного аналізу встановлено позитивні статистично значущі кореляції між індексом ресурсності, посттравматичним зростанням і резилентністю. Що вищий індекс ресурсності, то краще збалансовані життєві розчарування і досягнення та вищий адаптаційний потенціал особистості, менша стресова вразливість, що своєю чергою зумовлює посттравматичне зростання і резилентність. Особливо актуальною дана проблема є для онкохворих, які для тривалої ремісії потребують виражених фізичних і психологічних зусиль.

Посилання

1. Maklakov A. G. (2001) Lichnostnyy adaptatsionnyy potentsial: yego mobilizatsiya i prognozirovaniye v ekstremal’nykh usloviyakh [Personal adaptive potential: its mobilization and forecasting in extreme conditions]. Psikhologicheskiy zhurnal – Psychological Journal, 22 (№ 1), 16-24 [in Russian].
2. Bowles, S. V., Pollock, L. D., Moore, M., Wadsworth, S. M., Cato, C., Dekle, J. W., ... & Seidler, D. A. (2015). Total force fitness: The military family fitness model. Military Medicine, 180(3), 246-258.
3. Brown, I. D., & Poulton, E. C. (1961). Measuring the spare ‘mental capacity’of car drivers by a subsidiary task. Ergonomics, 4(1), 35-40.
4. Hobfoll, S. E., Watson, P., Bell, C. C., Bryant, R. A., Brymer, M. J., Friedman, M. J., ... & Maguen, S. (2007). Five essential elements of immediate and mid–term mass trauma intervention: Empirical evidence. Psychiatry: Interpersonal and Biological Processes, 70(4), 283-315.
5. Maddi, S. R., Matthews, M. D., Kelly, D. R., Villarreal, B., & White, M. (2012). The role of hardiness and grit in predicting performance and retention of USMA cadets. Military psychology, 24(1), 19-28.
6. Pessoa, L. (2009). How do emotion and motivation direct executive control?. Trends in cognitive sciences, 13(4), 160-166.
7. Posner, M. J. (1992). The Estelle medical professional judgment standard: the right of those in state custody to receive high-cost medical treatments. Am. JL & Med., 18, 347.