ПОЗАСВІДОМЕ ПСИХОАНАЛІТИКА ЯК ОБ’ЄКТ ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (АНАЛІЗ ПУБЛІКАЦІЙ ІЗ БАЗИ SCOPUS ЗА І ПІВРІЧЧЯ 2017 РОКУ)

Мар’яна Сергіївна Великодна

doi:10.32999/ksu2312-3206/2020-1-1

Мар’яна Сергіївна Великодна https://orcid.org/0000-0001-6269-793X

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-1-1

Ключові слова: емпатія, контрперенесення, несвідоме, позасвідома комунікація, позасвідоме, психоаналіз, ревері, сприймання

Анотація

Мета роботи – проаналізувати сучасні тенденції в дослідженнях позасвідомого психоаналітика світовою психоаналітичною спільнотою.

Методи. У статті подано результати кількісного (методом контент-аналізу) та якісного (методами узагальнення й систематизації) аналізу статей, присвячених різним аспектам вивчення позасвідомого психоаналітика, опублікованих у фахових психоаналітичних журналах із переліку Scopus за І півріччя 2017 року. Згідно з ними, усього із 447 статей у 22 журналах виявлено 17 робіт, які містять результати емпіричних досліджень феноменології функціонування та прояву позасвідомого психоаналітиків.

Результати. Виявлено, що переважно емпірична частина в них ґрунтується на клінічних випадках та інтерв’ю з психоаналітиками, тренінговими аналітиками й супервізорами. У них, зокрема, виявлено три загальні групи ключових понять, що є актуальним предметом вивчення в указаний період: контрперенесення, ревері та позасвідома комунікація. Описано короткий огляд уведених категорій у кожній із груп, як-от: матриця перенесення-контрперенесення, нарцисичні потреби психоаналітика, аналітичний еротизм, переживання щодо закінчення психоаналізу, мовчання й оніміння психоаналітика, позасвідома фантазія й позасвідома інтерсуб’єктивність.

Висновки. Узагальнено, що позасвідоме психоаналітика та феноменологія його прояву в аналітичній роботі залишається в постійному фокусі досліджень, виконаних у різних психоаналітичних підходах, охоплюючи не лише безпосередню клінічну практику (у тому числі зі специфічними категоріями аналізантів), а й тренінгову підготовку кандидатів і супервізорську оцінку. Класична та лаканівська школи більшою мірою зосереджені на дослідженні контрперенесення, британська школа – ревері та несвідомої фантазії, інтерсуб’єктивісти зацікавлені в дослідженні можливості і здатності психоаналітика використовувати своє позасвідоме у створенні особливої інтерсуб’єктивної реальності між ним та аналізантом. Єдність у поглядах на позасвідоме психоаналітика відзначено в ідеях про його чутливість, про діагностичну цінність переживань, що виникають на сесіях, а також про небезпеку в нехтуванні впливом власного позасвідомого на психоаналітичний процес.

Посилання

1. Bandeira, M. L. (2017). Unconscious perception and reverie: An intersubjective connection. The American Journal of Psychoanalysis, 77 (3), 265–273.
2. Blanc, A., & Boutinaud, J. (2017). Psychoanalytic psychodrama in France and group elaboration of countertransference: Therapeutic operators in play therapy. The International Journal of Psychoanalysis, 98(3), 683–707.
3. Brahnam, S. (2017). Comparison of in-person and screen-based analysis using communication models: A first step toward the psychoanalysis of telecommunications and its noise. Psychoanalytic Perspectives, 14(2), 138–158.
4. Colombo, D. (2017). The Analyst’s Relocation: Analysis Terminable, Interminable, and Dislocated. The Psychoanalytic Quarterly, 86(1), 45–73.
5. Elise, D. (2017). Moving from within the maternal: The choreography of analytic eroticism. Journal of the American Psychoanalytic Association, 65(1), 33–60.
6. Ehrlich, L. T., Kulish, N. M., Fitzpatrick Hanly, M. A., Robinson, M., & Rothstein, A. (2017). Supervisory countertransferences and impingements in evaluating readiness for graduation: Always present, routinely underrecognized. The International Journal of Psychoanalysis, 98(2), 491–516.
7. Holmes, J. (2017). Reverie-informed research interviewing. The International Journal of Psychoanalysis, 98(3), 709–728.
8. Imber, R. R. (2017, April). The training analyst’s self-enhancement. In International Forum of Psychoanalysis (Vol.
26, No. 2, pp. 112–120). Routledge.
9. Jaenicke, C. (2017). “I’ve Got News for You”: Life Themes and the Therapeutic Relationship. Psychoanalysis, Self and Context, 12(1), 78–90.
10. Jimenez, J. P. (2017). Unconscious fantasy (or phantasy) as clinical concept. The International Journal of Psychoanalysis, 98(3), 595–610.
11. Kantrowitz, J. L., Balsam, R., Greenberg, J., Jacobs, T., Kulish, N., Nunberg, H., & Orgel, S. (2017). What It Means to an Analyst When Analyses End. The Psychoanalytic Study of the Child, 70(1), 257–272.
12. Lijtmaer, R. (2017). Untold stories and the power of silence in the intergenerational transmission of social trauma. The American Journal of Psychoanalysis, 77(3), 274–284.
13. Lia, M. (2017, April). Reflections, and relative examples, regarding countertransference, empathy, and observation. In International Forum of Psychoanalysis (Vol. 26, No. 2, pp. 85–96). Routledge.
14. Pereira da Silva, M. C. (2017). The analyst's narrative function: Inventing a possibility. The International Journal of Psychoanalysis, 98(1), 21-38.
15. Peterson, C. A. (2017). Songs in the Countertransference or “Gilding the Philosophic Pill”. The American Journal of Psychoanalysis, 77(2), 177–191.
16. Reichenthal, B. (2017). The Broken Self: Injured States in The Transference-Countertransference Matrix. Journal of the American Psychoanalytic Association, 65(3), 395–421.
17. Scharff, J. S. (2017). Case study: Analysis of a traumatized hemophiliac boy. The International Journal of Psychoanalysis, 98(1), 71–90.