ІНФОДЕМІЯ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ВЕКТОРИ ЗНИЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ

Ольга Миколаївна Кочубейник

doi:10.32999/ksu2312-3206/2022-2-13

Ольга Миколаївна Кочубейник https://orcid.org/0000-0001-6460-8494

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-13

Ключові слова: трансформація повсякденного життя, пандемія, вік, професійна діяльність, дотримання методів пом’якшення пандемії

Анотація

Мета. Актуальність заявленої у статті проблеми зумовлена тим, що процес інфодемії тотально впливає на всі сфери життєдіяльності людини. Одним з найважливіших факторів у процесі навмисного чи, навпаки, ненавмисного створення та поширення інфодемічних наративів є ЗМІ (та соціальні медіа включно). Дослідження має на меті з’ясувати, яким чином ЗМІ впливають на інформаційну адаптацію особистості під час поширення коронавірусної інфекції, та окреслити інструменти захисту та протидії інформаційному надлишку. Наукова новизна дослідження полягає в оцінюванні особливостей сприйняття медіа людьми різного віку та зайнятих у різних сферах професійної діяльності. Методи. Дослідження, організоване як квазіексперимент із незв’язаними вибірками, було проведене у два етапи, перший з яких – березень 2020 р., а другий – квітень 2021 р. Змінні вимірювалися за допомогою розширеної шкали Лайкерта шляхом оцінювання різних аспектів медіапотоку. Вибіркові сукупності було сформовано за допомогою онлайн-опитування («вибірка, керована респондентами») з дотриманням процедур, що підвищують репрезентативність. Фокус інтерпретації результатів зосереджено на соціально детермінованих векторах змін оцінки медіапотоку. Результати. Виокремлено два вектори, які пояснюють зміни в оцінюванні медіапотоку в умовах інфодемії. Перший із них опосередковується віковими особливостями, тоді як другий – сферою професійної діяльності. Перший вектор – десенсибілізація – діє у напрямі втрати новизни та атрактивності інформації, пов’язаної із пандемією. Другий вектор – прагматизм – визначається корисністю інформації для організації професійної активності. Висновки. В умовах пандемії ЗМІ відіграли вирішальну роль у ситуації, оскільки ізольовані люди підтримували контакти, надаючи інформацію як про запобіжні заходи, статистику захворювань, заходи безпеки, так і небезпечну для здоров’я дезінформацію, чутки та фейкові новини. Це вимагає забезпечити контроль за підвищенням відповідальності медіа перед своїми цільовими аудиторіями за публікацію фейк-ньюс та здійснювати глибший фактчекінг усієї інформації, яка може негативно вплинути на суспільство.

Посилання

1. Agley J., Xiao Y. Misinformation about COVID-19: evidence for differential latent profiles and a strong association with trust in science. BMC Public Health, 2021. No. 21: 89.
2. Anjum N. COVID-19 Pandemic: How does social media affect psychological well-being? A synthesis of literature review. International Journal of Indian Psychology, 2020, 8(3), 1698–1707.
3. Kira E.R. at all. Associations Between Media Exposure and Mental Distress Among U.S. Adults at the Beginning of the COVID-19 Pandemic. American Journal of Preventive Medicine, 2020, 59(5): 630–638.
4. Mian A., Khan S. Coronavirus: the spread of misinformation. BMC Med , 2022, 18: 89.
5. Önnerfors A. Konspirationsteorier och COVID-19: mekanismerna bakom en snabbväxande samhällsutmaning. Myndigheten för samhällsskydd och beredskap. Enheten för skydd mot informationspåverkan. 2020. Stokholnm : Advant. 84 р.
6. Rocha Y.M., de Moura G.A., Desidério G.A. et al. The impact of fake news on social media and its influence on health during the COVID-19 pandemic: a systematic review. Journal of Public Health, 2021, 9; 1–10.
7. Rovetta A., Castaldo L. A new infodemiological approach through Google Trends: longitudinal analysis of COVID-19 scientific and infodemic names in Italy. BMC Medical Research Methodology, 2022, 22: 33.
8. Вплив пандемії коронавірусу COVID-19 на права, свободи і безпеку людини в інформаційній сфері : матеріали другої наук.-практ. студ. конф., м. Київ, 18 листоп. 2020 р. / Упоряд.: В.М. Фурашев, С.Ю. Петряєв, О.А. Самчинська. Київ : Політехніка, 2020. 96 с.
9. Досвід переживання пандемії COVID-19: дистанційні психологічні дослідження, дистанційна психологічна підтримка : матеріали онлайн-семінарів 23 квітня 2020 року «Досвід карантину». Київ : ІСПП НАПН України. 2020. 121 с.
10. Психологічне і соціальне благополуччя особистості та населення в умовах пандемії COVID-19: теорія і практика : збірник матеріалів наук.-практ. інтернет-конф., м. Одеса, ОНУ імені І.І. Мечникова, 9 квітня 2021 р. /Редкол.: Л.М. Дунаєва, О.І. Кононенко, Л.С. Смокова, А.Х. Гудімова. Одеса : ОНУ. 2021. 114 c.