ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МЕХАНІЗМІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ ТА КОПІНГ-МЕХАНІЗМІВ У МЕЖАХ ЄДИНОЇ СИСТЕМИ У ВЧИТЕЛІВ ШКІЛ-ІНТЕРНАТІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ВАДАМИ ІНТЕЛЕКТУ

Анотація

У статті висвітлено результати теоретико-емпіричного дослідження проблеми захисно-копінгової поведінки як єдиного особистісного конструкту в учителів шкіл-інтернатів для дітей із вадами інтелекту.

Метою роботи є визначення особливостей взаємозв’язків механізмів психологічного захисту та механізмів опанування в рамках єдиної системи в такому педагогічному середовищі.

Методи. Серед методів дослідження застосовано теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення теоретико-методологічних засад досліджуваної проблеми); емпіричні (до діагностичного комплексу ввійшли: методика діагностики індексу життєвого стилю (R. Plutchik, H. Kelierman, H.R. Conte, в адаптації Л.І. Вассермана, О.Ф. Єришева та ін.), опитувальник «Копінг-стратегії» (R.S. Lazarus, S. Folkman, в адаптації Т.Л. Крюкової, О.В. Куфтяк та ін.), опитувальник «Втрати та набуття персональних ресурсів» (Н. Водоп’янова, М. Штейн), опитувальник оцінки рівня психофізіологічної професійної дезадаптації (О.М. Родіна, в адаптації М.А. Дмитрієвої) та методи математичної статистики (кореляційний аналіз, статистичний критерій Фішера).

Результати та висновки. У результаті кореляційного аналізу зв’язків між показниками захисних механізмів, копінг-стратегій та копінг-ресурсів у вчителів шкіл-інтернатів для дітей з вадами інтелекту було встановлено, що переважання в структурі особистості таких дезадаптивних для даного педагогічного середовища захисних механізмів, як «регресія», «компенсація» та «раціоналізація» при стиканні з професійними стресорами в умовах порушення балансу між втратами і накопиченням внутрішніх ресурсів призводить до виникнення в учителів експериментальної групи агресивних та ворожих форм поведінки. «Регресія» та «компенсація» обумовлюють також вдавання до протилежної форми опанування стресу – «дистанціювання», крім цього, «регресія» прямо пропорційна «бігству-уникненню».

У свою чергу, використання дезадаптивних копінг-стратегій в умовах дефіциту адаптаційної енергії не сприяє успішному вирішенню проблем і призводить до посилення напруги відповідних механізмів захисту. За допомогою порівняльного аналізу кореляцій між компонентами захисно-копінгової поведінки у досліджуваних групах було виявлено значну кількість відмінностей, що свідчить про зумовленість її змісту внутрішньо-професійними особливостями педагогічної діяльності: зафіксовано дисбаланс у системі захисно-копінгової поведінки педагогів шкіл-інтернатів для дітей із вадами інтелекту більшою мірою, ніж в інших категорій вчителів і визначено місця їх стресової уразливості. Визначено перспективи подальших досліджень в цьому напряму.