КИЇВСЬКА ФІЛОСОФСЬКО-ПСИХОЛОГІЧНА ШКОЛА ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ: ОСОБЛИВОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОВІДНІ ІДЕЇ ТА ПРИНЦИПИ ПІЗНАННЯ ЛЮДИНИ (НА ПРИКЛАДІ ПРЕДСТАВНИКІВ КИЇВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ АКАДЕМІЇ ТА КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ СВ. ВОЛОДИМИРА)
Ключові слова:
київська філософсько-психологічна школа, антропологічний принцип, принцип кардіоцентризму, принцип субстанційності, принципи етизму і саморозвиткуАнотація
У статті представлено дані проведеного історіографічного пошуку. Уперше науковій спільноті пропонуються визначені ключові результати історико-психологічного аналізу теоретико-методологічних основ у науковій спадщині представників та знаних вихованців київської філософсько-психологічної школи ХІХ – поч. ХХ століття на прикладі Київської духовної академії та Київського університету Св. Володимира. Презентуються бібліографічні дані, розуміння і шляхи вирішення вченими проблеми пізнання людини (преосв. Інокентій, П.С. Авсенєв, Д.В. Поспехов, О.М. Новицький, І.М. Скворцов, В.М. Карпов, П.Д. Юркевич, М.М. Троїцький, С.С. Гогоцький, О.М. Гіляров, Г.І. Челпанов, І.О. Сікорський та В.В. Зеньківський). Розкрито провідні тенденції вчених, принципи пізнання людини та коло інтересів.
