ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРУЖНОСТІ ОСОБИСТОСТІ МЕТОДОМ СЕМАНТИЧНОГО ДИФЕРЕНЦІАЛА

Анотація

Мета. Метою дослідження є аналіз дослідницького потенціалу спеціального варіанту методу семантичного диференціала (шкала психологічної пружності – 11) та емпіричне встановлення зв’язку психологічної пружності особистості з її контактністю та гнучкістю у спілкуванні як компонентів комунікативної компетентності особистості на вибірці 289 українських студентів (140 чоловіків та 149 жінок), з яких 123 студенти віком від 19 до 23 років, які здобувають першу вищу освіту, та 166 студентів віком від 24 до 45 років, які здобувають другу вищу освіту.

Методи. В емпіричному дослідженні використовувались такі психодіагностичні методи: 1) спеціальний варіант методу семантичного диференціала (шкала психологічної пружності – 11) (С. Кравчук); 2) тест життєстійкості С. Мадді (в адаптації Д. Леонтьєва й О. Рассказової); 3) опитувальник «Діагностика самоактуалізації особистості» (А. Лазукін, в адаптації Н. Каліної).

Результати. Спеціальний варіант методу семантичного диференціала для вивчення психологічної пружності особистості характеризується високою ретестовою надійністю. Одинадцять пунктів спеціального варіанту методу семантичного диференціала характеризуються внутрішньою узгодженістю. Концепт «психологічна пружність» розглядається як інтегративна властивість особистості, яка виявляється у здатності зберігати у критичних ситуаціях стабільний рівень психологічного та фізичного функціонування, виходити з таких ситуацій без стійких порушень, успішно адаптуватися до несприятливих змін. Виявлено значущі прямі кореляційні зв’язки психологічної пружності із життєстійкістю та трьома компонентами життєстійкості – залученістю, контролем і прийняттям ризику.

Висновки. Отримані емпіричні результати свідчать про надійність і валідність спеціального варіанту методу семантичного диференціала для вивчення психологічної пружності особистості. Емпірично встановлено прямі значущі зв’язки психологічної пружності з контактністю та гнучкістю у спілкуванні. Чим більшою мірою особи характеризуються контактністю та гнучкістю у спілкуванні, тим вони більше схильні до психологічної пружності.