ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Анотація

Мета статті – визнання особливостей психологічного стану військовослужбовців, що потребують реабілітації (на прикладі діагностики трьох змін психологічної реабілітації військовослужбовців ЗСУ).Методи. В дослідженні використано метод систематизації, необхідний для встановлення підходів науковців до здійснення діагностики психологічного стану військовослужбовців, що потребують реабілітації. Також для оцінки результатів дослідження, виявлених в ході використання методик застосовано факторний, кореляційний та кластерний аналіз. Результати. Було визначено методологічне забезпечення діагностики психологічного стану військовослужбовців, які потребують реабілітації, що враховує основні критерії психічного здоров’я, встановлені ВООЗ. Керуючись діагностичними інструментарієм здійснено скринінг стану психологічного стану військовослужбовців трьох змін. Визначено, що показник загального емоційного дистресу – це домінуючий фактор, який забезпечує об’єднання порушень сну, тривожних та депресивних симптомів. Така структурна складова як посттравматичний компонент (дисоціація і ПТСР) розглядається у якості специфічної ознаки, яка може потребувати окремих підходів в терапії. Зазначено, що вікова змінна не чинить суттєвої дії га стан вираженості психопатологічних проявів, але компонента строку перебування в зоні бойових дій показує тільки помірну кореляцію з афективно-тривожними симптомами. Відмічено, що факторний аналіз показав дві латентні структури: загальний специфічний посттравматичний фактор та фактор емоційного дистресу, що вказує га високий рівень коморбідності психопатологічних проявів.Кластерний аналіз показав, що на рівні змінних безсоння, GAD-7 та PHQ-9 формується один підкластер, а в ежах дисоціаціх та ПТСР та – визначається інший підкластер. Вказане в цілому узгоджене із даними, отриманими на рівні факторного аналізу.Змінні строк перебування в зоні бойових дій та вік не є ключовими для формування психопатологічних симптомів, але перша компонента здійснює помірну дію на стан афективно-тривожної симптоматики.Наведені результати комплексу кореляційного, кластерного та факторного аналізу визначили вичерпні характеристики стану психопатологічної симптоматики у досліджуваних військовослужбовців. Висновки. Згідно із даними дослідження здійснено висновок про потребу формування та застосування комплексного підходу до діагностики та терапії військовослужбовців, які мають виражені симптоми депресії, тривоги та посттравматичного стресу.