МЕХАНІЗМИ ЗМІН І ВНУТРІШНЯ ЛОГІКА ВІДНОВЛЕННЯ РЕАЛІСТИЧНОСТІ У КРИЗОВОМУ ВТРУЧАННІ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-3-5Ключові слова:
кризова ситуація, картина світу, психологічне кризове консультування, ґенеза смислів, нормалізація, екстерналізація, переформулювання, ресурси, позитивна перспективаАнотація
Мета статті – висвітлити питання контекстуалізації механізмів, що забезпечують рух консультативних змінних та абрису внутрішньої логіки відбудови реалістичності у процесі кризового втручання. Методи. Методичне забезпечення представлено теорією польової поведінки (Lewin, 1951); екзистенційною парадигмою (Yalom, 2017; Bugental, 1999); екзистенційним аналізом (Längle, 2011); транстеоретичним екзистенційно-системним концептом (Kalishchuk, 2020). Результати. Реорганізація смислових полів свідомості клієнта є стрижневим процесом посткризового зростання. Розуміння смислу як інструменту відкриття людиною світу призводить до висновку, що знаходження зв’язку між означаючим (кризова ситуація, кризовий стан) і означенням (знаходження контекстного і регуляційного смислів) необхідно розглядати як знаходження клієнтом суб’єктивного орієнтиру у переживанні кризової події й стабілізації у посткризовий період. Механізми змін у кризовому втручанні забезпечують збагачення знайденими смислами констатацію клієнта «Я-Можу-Бути-Тут-у-кризі». Окреслено п’ятикроковий алгоритм кризового втручання. Розкрито значення і вміст кожного кроку, зокрема нормалізації, екстерналізації, переформулювання, знаходження ресурсів, вибудовування перспективи. Доведено, що співвіднесення зі складною реальністю маніфестує ресурси персональної сили клієнта надати опір викликам, а також прийняти і витримати дійсність. Витримування – це основна активність, яка завжди перебуває у розпорядженні клієнта. Висновки. Психологічне кризове втручання є методичною процедурою короткострокової допомоги, що надається людині з метою переривання спадної спіралі переживання «неможливості» та відновлення картини світу за рахунок знаходження регуляційних смислів, ресурсів, витримки, довіри до себе і опор. Починається цей процес із «зустрічі» клієнта зі складними обставинами, з переживання, що актуалізовано кризовою подією. І саме цим «переживанням-відповіддю» клієнта закладається унікальний шлях консультативної стратегії.