ОНТОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ВЧИТЕЛЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ

Анотація

Метою статті є обґрунтування психологічної сутності професійної рефлексії вчителя у взаємодії з учнями. З огляду на це у статі проаналізовано основні підходи до вивчення професійної рефлексії педагога, які засновані на гносеологічній парадигмі, та запропоновано модель рефлексії вчителя, що враховує її онтологічні особливості у взаємодії з учнями.

Методи. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові методи теоретичного рівня: аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення науково-теоретичних та емпіричних даних.

Результати. Реалізація основних принципів системного підходу дозволила визначити професійну рефлексію вчителя як психічну властивість та механізм, що забезпечує вихід вчителя у рефлексивну позицію під час педагогічної взаємодії з учнем, стимулює переживання власної суб’єктності у сфері професійної діяльності та визначає особливості управління вчителем педагогічної взаємодії з учнем, яке характеризуються урахуванням меж власного «Я» та «Я» учня. Рефлексивна позиція має змістов- ний та інструментальний складники. Змістовні аспекти рефлексивної позиції визначають ранг рефлек- сії. У статті аналізуються основні ранги рефлексивної позиції відповідно до типів ціннісного ставлення вчителя до професійної діяльності. Ставлення до професії як до засобу свого життя притаманно нульо- вому рангу професійної рефлексії. Перший ранг характеризується ставленням вчителя до професійної діяльності як до цілі власного буття. Другій ранг рефлексивної позиції визначається ставленням до професії як до особистісної цінності. Інструментальним складником рефлексивної позиції є патерн рефлексивних процесів. Патерн рефлексивних процесів охоплює основні сфери професійної актив- ності вчителя, забезпечує їх інтеграцію та регуляцію, визначає здатність вчителя враховувати різні аспекти реальної ситуації педагогічної взаємодії, осмислювати їх взаємовплив та взаємозалежність. Сферами прояву рефлексивних процесів є: власні когнітивні структури та усвідомлення когнітивних структур учнів, які пов’язані із предметом та методичними засобами навчального та виховного впливу; комунікативні аспекти педагогічної взаємодії; професійна самосвідомість; екзистенційно-духовні утво- рення особистості вчителя.

Висновки. Системний підхід дозволив розкрити онтологічні аспекти професійної рефлексії вчи- теля. Рефлексія як психологічний механізм та психологічна здатність забезпечує сутнісно-змістове осмислення вчителем себе у ставленні до учнів. Результати цього осмислення визначають стратегію та прийоми управління вчителем розвитком особистості учнів в освітньому процесі.