ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВМІСТ «СТАВЛЕННЯ» У СКЛАДІ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА

Анотація

Мета статті полягає у з’ясуванні психологічного вмісту та значення ставленнєвого складника у структурі конфліктологічної компетентності педагога.

Методи. Дослідження послуговувалося теоретичними методами збору, узагальнення, систематизації, порівняння інформації. Системна робота з інформацією здійснювалась у три етапи: на першому етапі на сайтах міжнародних організацій з питань освіти, Верховної Ради України, ручним пошуком за тематичними запитами у різних уточнювальних комбінаціях, відібрано первинні (1997–2004) та останні чинні документи і публікації з питань структури компетентності особистості; другий етап включав відбір найновіших вітчизняних та зарубіжних досліджень за означеною тематикою в базі Google Scholar; на третьому етапі серед усіх відібраних джерел аналізувались ті, які містили в тексті опис психологічної природи, співвідношень ментальних структур у моделях конфліктологічної компетентності особистості.

Результати. Показано, що фундатори компетентнісного підходу визначили місце поняття «ставлення» нарівні зі знаннями, уміннями, навичками у структурних моделях конфліктологічної компетентності особистості. Проте через різночитання перекладачами, державотворцями, науковцями та практиками цього поняття категорія «ставлення» втратила свою первинну сутність, описану у працях міжнародних організацій з питань освіти та їх експертів (Rychen, 2004), і вивчається лише через відзначення супідрядних їй феноменів в окремих описах «соціально-особистісних» аспектів компетентності. Обґрунтована солідаризуюча окремі психологічні структури роль «суб’єктивного ставлення» для ефективної діяльності людини у мінливих обставинах. Запропонований психологічний вміст поняття «ставлення» у структурі конфліктологічної компетентності як психічний латентний потенціал реакцій, переживань та дій людини, що актуалізується під час конструювання нею поточної комунікативної ситуації.

Висновки. Доведена вагомість суб’єктивного в категорії ставлення у структурі конфліктологічної компетентності як провідної у конструктивних способах переживання і поведінки особистості у ситуації професійних конфліктів. Від психологічних ставлень особистості залежить як засвоєння суб’єктом взаємодії спеціальних знань та вмінь з конфліктології, так і їх прояв у діяльності.