ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ОПТИМІЗМУ В ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-4-5

Ключові слова:

людина похилого віку, оптимізм, песимізм, щастя, психічне здоров’я, благополучна старість

Анотація

Мета. У статті поставлено за мету розкрити сутність оптимізму як психологічного феномену, проаналізувати його зв’язок з іншими психологічними конструктами, визначити психологічні особливості прояву оптимізму у людей похилого віку.

Методи. За допомогою описового методу проаналізовано різні підходи до дефініції оптимізму; систематизовано наукові теоретичні й емпіричні дослідження цього конструкту; за допомогою методики Л. Рудіної «Тест на оптимізм» визначено рівень оптимізму, песимізму й надії людей похилого віку.

Результати. Здійснено аналіз взаємозв’язку оптимізму з іншими психологічними категоріями. Наведено основні переваги оптимізму на життєвому шляху особистості. Зазначено, що оптимізм – здатність людини переживати надію на успіх, вірити у власні сили й можливості, турбуватися про себе та конструктивно долати перешкоди на шляху до досягнення мети. Описано психологічні характеристики людини-оптиміста й людини-песиміста. Розглянуто соціально-психологічні проблеми літніх. Надано результати емпіричного дослідження прояву оптимізму в людей похилого віку. Оптимістичні люди похилого віку більш щасливі, продуктивні, задоволені життям, упевнені в собі й у власному майбутньому, готові до нового, здатні прийняти себе і власний вік, більш успішно соціалізуються, мають певні цілі в житті та потрібні ресурси для їх реалізації, конструктивні копінг-стратегії подолання життєвих труднощів. У них загалом менше проблем зі здоров’ям. Песимістично налаштовані люди похилого віку гірше адаптуються до нового етапу життя, мають занижений емоційний фон і самооцінку, не приймають старість, очікують найгіршого в майбутньому, почуваються розгубленими у стресових ситуаціях, невпевнені в собі, безініціативні, малопродуктивні, некомунікабельні, тривожні, бояться проявляти себе, вважають, що життя скінчено, проте набагато точніше, ніж оптимісти, здатні оцінити ситуацію та власні ресурси для її вирішення. У більшості респондентів встановлено переважання помірного песимізму.

Висновки. Дослідження акцентує увагу на створенні необхідних умов посилення оптимізму в людей похилого віку задля благополучного старіння, позитивного прийняття себе та світу, формування впевненості в собі, віри у власні сили й успіх, планів на життя, ефективного подолання стресу, підтримки психічного й фізичного здоров’я.

Завантаження

Опубліковано

2020-11-04

Номер

Розділ

СЕКЦІЯ 2 ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ