ВОЛЬОВИЙ ПРОЦЕС: СТРУКТУРНО-ФУНКЦIОНАЛЬНИЙ ТА ТИПОЛОГIЧНИЙ АНАЛIЗ

Анотація

Мета дослідження – побудова узагальненої структурно-функціональної моделі вольового процесу та здійснення на її основі типологічного аналізу вольової активності особистості.

Методологія і методи. Дослідження ґрунтується на методології системного та феноменологічного підходів у психології. Застосовано теоретичні методи: структурно-функціональний аналіз, типологічний аналіз, конкретизація, порівняння, узагальнення.

Результати. Конкретизовано поняття «вольовий процес» у системі теоретичних понять психології волі. Запропоновано авторське розуміння поняття вольового процесу, підкреслено «самосуб’єктність» вольового процесу. Порушено дискусійне питання щодо критерію «зовнішній – внутрішній» у характеристиці вольових дій, перешкод і труднощів. Виділено три класи труднощів як необхідні умови вмикання вольової регуляції: 1) труднощі мотиваційного та морально-етичного характеру; 2) організаційно-компетентнісні труднощі; 3) труднощі енергетичного характеру.

Здійснено теоретичний аналіз наявних концепцій волі щодо структури та функцій вольової регуляції (процесу, дії). Побудовано узагальнену структурно-функціональну модель вольового процесу. Вольовий процес постає інтегративним утворенням, що поєднує у різних комбінаціях і з різною питомою вагою інтелектуальні, операційно-виконавчі, емоційні, мотиваційні компоненти з їх розподілом по часовій шкалі.

На основі моделі зроблено типологічний аналіз перебігу вольового процесу за такими критеріями: 1) повнота представленості різних ланок вольового процесу; 2) питома вага застосування вольового зусилля. Виділені типи створюють своєрідний континуум, розташований між двома крайніми лініями-варіантами. Лівий крайній варіант відповідає волі у широкому розумінні цього слова. Крайній правий варіант найбільше навантажений вольовими компонентами, коли задля досягнення мети людина змушена вдаватися до вольових зусиль і під час боротьби мотивів, і на стадії організації дій, і на стадії безпосереднього виконання.

Висновки. Узагальнену структурно-функціональну модель вольового процесу можна розглядати як теоретичну основу для побудови моделі вольової організації особистості, а також дослідження окремих її вольових якостей.