ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ КРИЗИ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-2-18Ключові слова:
криза, особистісна криза, вікова криза, внутрішньоособистісний конфлікт, ідентичність, переживання психологічної кризи, копінг-стратегії, механізми психологічного захистуАнотація
Мета. Здійснити теоретичний аналіз проблеми кризи середнього віку, визначити фактори, умови й основні детермінанти її перебігу; проаналізувати результати експериментального дослідження психологічних особливостей перебігу кризи середнього віку.
Методи. З групи емпіричних методів: психодіагностичний метод (тести); з групи методів аналізу (обробки) даних: якісний і кількісний аналіз отриманих результатів, методи комп’ютерної обробки експериментальних даних. Психодіагностичний інструментарій: «Дослідження особистісної ідентичності» (Л.Б. Шнейдер), «Переживання психологічної кризи особистістю» (ППК) (С.В. Духновський), «Копінг-тест» (Р. Лазарус), «Індекс життєвого стилю» (LSI) (Р. Плутчик, Х. Келлерман, Х. Конте). У дослідженні взяли участь 80 респондентів. Вік досліджуваних – 35–45 років.
Результати. Представлено теоретичний аналіз проблеми кризи середнього віку. Висвітлено різні наукові підходи щодо тлумачення цього поняття. Обґрунтовано основні закономірності, фактори й етапи перебігу кризи середнього віку. Розкрито зміст умов і варіантів завершення кризи та переходу на новий життєвий етап. Подано результати емпіричного дослідження психологічних особливостей перебігу кризи середини життя.
Висновки. У результаті проведеного дослідження нами визначено особливості прояву особистісної кризи та рівень психологічної стійкості в представників другої половини дорослості. Досліджено домінуючі типи ідентичності й домінуючі механізми психологічного захисту в цієї вікової групи та здійснено їх аналіз. Визначено найбільш використовувані респондентами копінг-стратегії, а також способи подолання ними труднощів у різних сферах психічної діяльності. За результатами проведеного дослідження здійснено кореляційний аналіз отриманих даних і встановлено зв’язок між досліджуваними показниками.