РЕФЛЕКСІЯ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ОСОБИСТІСНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МЕДИЧНОЇ СФЕРИ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-2-1Ключові слова:
рефлексивна компетентність, професійний розвиток, професійна здатність, діяльність, ефективна медична допомогаАнотація
Метою нашого наукового дослідження є розкриття змісту, способів та принципів розвитку рефлексії як фактору формування особистісної відповідальності у майбутніх фахівців медичної сфери в процесі їхнього професійного становлення.
Методи. Науковий пошук спирався на використання теоретичних методів, а саме психологічного аналізу проблеми розвитку рефлексії як фактору формування особистісної відповідальності у майбутніх фахівців медичної сфери, системного аналізу та узагальнення теоретико-методологічних підходів до питань, пов’язаних із компонентами структури рефлексії та способами її розвитку в майбутніх фахівців медичної сфери.
Результати. У процесі дослідження визначено, що рефлексія є одним із важливих елементів у системі особистісно-відповідальної професійної діяльності сучасного медика; вона виконує складну функцію професійної саморегуляції. Підкреслено, що рефлексивна функція особистісної відповідальності уможливлює вибір майбутніми фахівцями медичної сфери найбільш вдалого шляху надання ефективної медичної допомоги. Проведений теоретичний аналіз дозволив виділити три способи розвитку рефлексії у майбутніх фахівців медичної сфери. Зазначено, що розвиток рефлексії у майбутніх фахівців медичної сфери є планомірним, цілеспрямованим процесом, який охоплює професійне самопізнання, професійне самотворення та професійну самореалізацію. Доведено, що розвиток рефлексивної компетентності у професійній діяльності майбутніх фахівців медичної сфери визначається рівнем їхньої адаптації до професійної діяльності й активізації власної активності до змін, постановки і досягнення нових професійних цілей та залежить від чотирьох компонентів: інформаційного, інструментального, оцінно-мотиваційного та поведінкового.
Висновки. Нами встановлено, що важливою умовою успішної професійної діяльності майбутніх фахівців медичної сфери є розвиток їхньої особистісної відповідальності, одним із факторів становлення якої виступає високий рівень розвитку рефлексії. Рефлексія дає можливість майбутнім фахівцям медичної сфери прогнозувати та критично аналізувати власну професійну діяльність, оцінювати ефективність свого професійного і особистісного розвитку та нести особистісну відповідальність за прийняті професійні рішення, поставлені цілі та пріоритети, засоби та методи реалізації цих рішень.
Посилання
Asmolov A.H. (1990). Psykholohyia lychnosty: Uchebnyk.[Psychology of Personality: A Textbook]. M.: Yzd-vo MHU, 367 р. [in Russian].
Borysova L.N. (2019). Pedahohycheskye uslovyia razvytyia professyonalnoi refleksyy u studentov pedahohycheskoho kolledzha [Pedagogical conditions for the development of professional reflection in students of teacher training college]. Dissertation abstract, Kursk. [in Russian].
Voronova O. Yu. (2017). Profesiina refleksiia yak umova formuvannia adekvatnoi “Ia-kontseptsii” maibutnoho vykhovatelia [Professional reflection as a condition of formation of an adequate “I-concept” of the future tutor]. Zbirnyk tez dopovidei vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konf.(рр. 21–23). Mukachevo. [in Ukrainian].
Vulfov B.Z. (1997). Refleksyia: uchyt, upravliaia [Рефлексия: учить, управляя]. Myr obrazovanyia - World of education. (рр. 63-63). Moskva. [in Russian].
Haponenko L. O. (2009). Refleksiia yak umova rozvytku osobystosti: monohrafiia [Reflection as a condition of personality development]. Dnapropetrovsk: Porohy. [in Ukrainian].
Zynchenko V. P. (2002). Rol refleksyy v postroenyy predmetnoho deistvyia [The role of reflection in the construction of objective action]. Refleksyvnыe protsessы y upravlenye – Reflective processes and management. Tom 2. No 2. (рр. 90–105). [in Russian].
Karpov A.V. (2014). Refleksyvnost kak psykhycheskoe svoistvo y metodyka ee dyahnostyky [Reflexivity as a mental property and methodology for its diagnosis]. Psykholohycheskyi zhurnal - Psychological Journal. T. 24. No 5, 45–57. [in Russian].
Putevodytel po metodolohyy оrhanyzatsyy, rukovodstva y upravlenyia : khrestomatyia po rabotam H. P. Shchedrovytskoho [Guide to the organization, leadership and management methodology: anthology on the works of G.P.Shchedrovitsky]. M. : Delo, 160 р. [in Russian].
Rubynshtein S.L. (1973). Problemы obshchei psykholohyy[Problems of General Psychology]. M., 423 р. [in Russian].
Savchenko O.V. (2016). Refleksyvna kompetentnist: metody ta protsedury diahnostyky [Reflexive competence: diagnostic methods and procedures]. Kherson. [in Ukrainian].
Slobodchykov V.Y. (1990). Henezys refleksyvnoho soznanyia. [Генезис рефлексивного сознания]. Voprosы psykholohyy - Psychology issues. No3. (рр. 25-36). [in Russian].
Furman A. V. (2013). Paradyhma yak predmet metodolohichnoi refleksii [The paradigm as a subject of methodological reflection]. Psykholohiia i suspilstvo - . Psychology and society, 3, 72–85 [in Ukrainian].
Shadrykov V.D. (2015). Psykholohyia deiatelnosty cheloveka [sychology of human activity]. M.: Ynstytut psykholohyy RAN, 464 р. [in Russian].
Shchedrovytskyi H.P. (1995). Refleksyia. Yzbrannыe trudы [Reflection. Selected Works]. M.: Shk. Kult. Polyt., 800 р. [in Russian].
Dabrowski, K. (1964). Positive disintegration. Boston: Little Brown & Co.
Reber A.S. (1985). The Penguin dictionary of psychology. New York: Vikin.
Асмолов А.Г. Психология личности : учебник. Москва : Изд-во МГУ, 1990. 367 с.
Борисова Л.Н. Педагогические условия развития профессиональной рефлексии у студентов педагогиче-ского колледжа : дисс. ... канд. пед. наук. Курск, 2019. 90 с.
Воронова О.Ю. Професійна рефлексія як умова формування адекватної «Я-концепції» майбутнього вихова-теля : Збірник тез доповідей всеукраїнської науково-практичної конф. Мукачево, 2017. С. 21–23.
Вульфов Б.З. Рефлексия: учить, управляя. Мир образования. Москва, 1997. С. 63–65.
Гапоненко Л.О. Рефлексія як умова розвитку особистості : монографія. Дніпропетровськ : Пороги, 2009. 175.
Зинченко В.П. Роль рефлексии в построении предметного действия. Рефлексивные процессы и управление. 2002. Том 2. No 2. С. 90–105.
Карпов А.В. Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики. Психологический жур-нал. 2014. Т. 24. No 5. С. 45–57.
Путеводитель по методологии организации, руководства и управления : хрестоматия по работам Г.П. Щедровицкого. Москва : Дело, 2003. 160 с.
Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. Москва, 1973. 423 с.
Савченко О.В. Рефлексивна компетентність: методи та процедури діагностики : монографія. Херсон, 2016. 286 с.
Слободчиков В.И. Генезис рефлексивного сознания. Вопросы психологии. 1990. No 3. С. 25–36.
Фурман А.В. Парадигма як предмет методологічної рефлексії. Психологія і суспільство. 2013. No 3. С. 72–85.
Шадриков В.Д. Психология деятельности человека. Москва : Институт психологии РАН, 2015. 464 с.
Щедровицкий Г.П. Рефлексия. Избранные труды. Москва : Шк. Культ. Полит., 1995. 800 с.
Dabrowski K. Positive disintegration. Boston : Little Brown & Co., 1964.
Reber A. The Penguin dictionary of psychology. New York : Viking, 1985. 848
