РЕФЛЕКСИВНА Й АВТОПСИХОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ: ОСОБЛИВОСТІ РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ

Анотація

Мета статті полягає в науковому осмисленні та розмежуванні понять рефлексивної й автопсихологічної компетентностей фахівців соціальної сфери, визначенні засобів їх емпіричного дослідження.

Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних літературних джерел дозволив методологічно обґрунтувати використання психодіагностичних методів, спрямованих на вивчення рефлексивної й автопсихологічної компетентностей фахівців соціальної сфери. Зокрема, розглянуто методи психодіагностики рефлексії, опитувальні та проєктивні методики вимірювання компонентів «Я-концепції» та «Я-образу», самосвідомості та самоставлення. Окремо зазначені рефлексивні практики, що використовуються під час професійного навчання та тренінгу.

Результати. Проаналізовано ключові моменти розуміння в сучасній психологічній науці автопсихологічної та рефлексивної компетентностей фахівців. Визначено, що рефлексивна компетентність – це професійна особистісна якість, що виявляється в реалізації рефлексивних процесів, прискорює особистісно-професійний розвиток, підвищує рівень креативності діяльності. Автопсихологічна компетентність є інтегрованою здатністю до рефлексивних процесів на індивідуально-особистісному рівні психічної регуляції професійної діяльності фахівців соціономічних професій. Важливим засобом професійного становлення фахівців є саморефлексія як процес самоаналізу, самооцінки, самоконтролю та самоспостереження особистості.

Висновки. Виявлено, що здатність до професійної рефлексії є важливим чинником досягнення високого рівня майстерності та результативності для фахівців соціальної сфери. Рефлексивна компетентність є мета-компетентністю у структурі особистісно-професійної компетентності фахівців, забезпечує здатність до усвідомлення й критики себе як суб’єкта діяльності, процесу професійної діяльності, особи, що потребує допомоги, як об’єкта пізнання та професійного впливу. «Рефлексивна компетентність» є узагальнюючим поняттям для автопсихологічної компетентності та саморефлексії фахівців. Під час професійного навчання та професійного тренінгу великого значення набувають рефлексивні практики, що формують якості саморефлексії професійної поведінки, мислення, ставлення, мотивації та професійної спрямованості фахівців соціальної сфери.