ДОВІРА ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ ВИРОБНИЧОГО КОЛЕКТИВУ

Анотація

Мета дослідження – визначення впливу міжособистісної та інституційної довіри на показники соціально-психологічного клімату в організації.

Методи. Емпіричне дослідження проведено на базі приватного підприємства, співробітники якого займаються юридичною та податковою діяльністю. У дослідженні взяли участь 38 осіб, це співробітники різного соціального статусу в організації, середній вік – 35,6 роки, серед них 21 жінка (55,3%) та 17 чоловіків (44,7%). Застосовано методики: «Методика оцінки довіри / недовіри особистості до інших людей» (А. Купрейченко), яка містить п’ять симетричних шкал довіри або недовіри: «Надійність», «Знання», «Єдність», «Приязнь», «Розрахунок»; «Методика оцінки рівня довіри в організації» (Роберт Б. Шо), містить шкали: «Довіра», «Турбота», «Послідовність», «Результативність»; для оцінки психологічної атмосфери в колективі застосовано методику А. Фідлера (адаптована Ю. Ханіним).

Результати та висновки. Довіра є компонентом спілкування суб’єктів на рівні особистостей, груп, організацій, соціальних інститутів, суспільства загалом. Довіра співробітників до організації є однією з найважливіших умов, що забезпечують її ефективність, що визначає необхідність реалізації заходів, спрямованих на підтримку необхідного рівня довіри співробітників. З’ясовано, що співробітники досліджуваного колективу високо оцінюють організаційні та результативні параметри роботи, водночас на емоційному рівні існує певна холодність, відчуженість, недоброзичливість. Визначено наявність статистично значущих взаємозв’язків між параметрами міжособистісної та інституційної довіри (довіри до організації як соціального інституту) та показниками соціально-психологічного клімату в колективі. Перспективами подальших досліджень є вивчення впливу довіри на суб’єктивне благополуччя працівників організації.