ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ПІДЛІТКОВОГО БУЛІНГУ

Анотація

Мета. Метою статті є теоретичне й емпіричне дослідження психологічних чинників підліткового булінгу, виявлення взаємозв’язку між позиціями підлітків у булінг-структурі та рівнями прояву толерантності, агресивності та ворожості.

Методи. Для досягнення мети дослідження використано стандартизовані тести-опитувальники: опитувальник «Булінг-структури» О.Г. Норкіної; опитувальник «Індекс толерантності» Г.У. Солдатової; тест-опитувальник «Рівень агресивності» А. Басса – А. Даркі для з’ясування індексів ворожості й агресивності підлітків. Для виявлення статистичних зв’язків між емпіричними показниками застосовано Н-критерій Краскела-Уолліса.

Результати. Доведено, що чинниками булінгу можуть бути як соціальні (зовнішні) – стиль виховання в батьківський родині, становище у групі підлітків, так і психологічні (внутрішні) – самооцінка, рівень віктимності, толерантності, агресивності тощо. Емпірично встановлено, що більшість підлітків, котрі займають позиції ініціаторів і помічників у структурі булінгу, мають високий рівень агресії та низькі показники толерантності, характеризуються нестриманістю, жорстокістю, нетерпимістю до інакшості інших. Підлітки з позицією жертви характеризуються низькими показниками рівню агресії, середнім рівнем толерантності, характерними є прояв ізольованості, замкнутості, інфантильності, низька самооцінка та самокритичність. На рівні статистичної значущості доведено зв’язок між роллю підлітків у булінг-структурі та рівнем їхньої агресивності та толерантності.

Висновки. Встановлено, що для сучасних підлітків характерними є схильність до жорсткості та насильства в ситуації міжособистісного спілкування, низький рівень прийняття інших і підвищений рівень агресивності та ворожості. Все це є підставою для проведення потужної роботи щодо психологічного просвітництва про феномен булінгу, його чинники та наслідки для психічного і фізичного здоров’я дитини.