Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки»

КОНСТАТУВАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ВПЛИВУ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА МОТИВАЦІЮ СТУДЕНТІВ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Юлія Михайлівна Вербицька — 2025-11-04

Мета. У цьому дослідженні вивчається, як студенти підліткового віку сприймають мотиваційний вплив мультимедійних технологій у вивченні іноземних мов. Визначивши, які мультимедійні елементи вважаються найбільш цікавими та ефективними, дослідження має на меті надати основні ідеї для переробки навчальної програми, що підвищить мотивацію студентів за допомогою цифрової інтеграції. Методи. У дослідженні було застосовано змішаний підхід, заснований на зборі кількісних та якісних даних, із використанням анкетування, у якому взяли участь 537 студентів із шести українських університетів. Основним інструментом збору інформації стала валідована анкета, що містила 16 запитань як закритого, так і відкритого типу. Анкета охоплювала питання щодо ставлення до використання мультимедійних засобів, їхнього впливу на мотивацію, інтеграції з традиційними методами навчання та сприйманих труднощів. Кількісні дані були проаналізовані за допомогою описової та кореляційної статистики в програмі Jamovi, тоді як відкриті відповіді оброблялися методом тематичного аналізу.Результати. Результати описового аналізу показали, що 68,7% студентів вважають, що використання мультимедіа суттєво підвищує їхню мотивацію до вивчення іноземних мов, тоді як 64,2% і 70,4% респондентів зазначили позитивний вплив на внутрішню мотивацію та самомотивацію відповідно. Серед ключових мотиваційних чинників було визначено інтерактивність, ігровий контент та зворотний зв’язок у режимі реального часу. Кореляційний аналіз засвідчив помірний і сильний позитивний зв’язок між використанням мультимедійних засобів та мотиваційними показниками (r=0.45–0.73). Тематичний аналіз підтвердив ці результати, виявивши, що студенти високо оцінюють практичну значущість, емоційну безпеку, а також активно висловлюють потребу у структурованій інтеграції мультимедійних інструментів у навчальні програми. Висновки. Отримані результати підтверджують позитивне сприйняття студентами, а також психологічну й педагогічну доцільність використання мультимедійних технологій для підвищення мотивації у здобувачів освіти цифрової епохи. Це дослідження слугує базою для українського контексту та обґрунтовує доцільність упровадження мотиваційно орієнтованої навчальної програми з іноземної мови з інтеграцією мультимедіа у спосіб, що відповідає віковим особливостям та педагогічним засадам.

ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Валерія Владиславівна Волошина — 2025-11-04

Мета статті – визнання особливостей психологічного стану військовослужбовців, що потребують реабілітації (на прикладі діагностики трьох змін психологічної реабілітації військовослужбовців ЗСУ).Методи. В дослідженні використано метод систематизації, необхідний для встановлення підходів науковців до здійснення діагностики психологічного стану військовослужбовців, що потребують реабілітації. Також для оцінки результатів дослідження, виявлених в ході використання методик застосовано факторний, кореляційний та кластерний аналіз. Результати. Було визначено методологічне забезпечення діагностики психологічного стану військовослужбовців, які потребують реабілітації, що враховує основні критерії психічного здоров’я, встановлені ВООЗ. Керуючись діагностичними інструментарієм здійснено скринінг стану психологічного стану військовослужбовців трьох змін. Визначено, що показник загального емоційного дистресу – це домінуючий фактор, який забезпечує об’єднання порушень сну, тривожних та депресивних симптомів. Така структурна складова як посттравматичний компонент (дисоціація і ПТСР) розглядається у якості специфічної ознаки, яка може потребувати окремих підходів в терапії. Зазначено, що вікова змінна не чинить суттєвої дії га стан вираженості психопатологічних проявів, але компонента строку перебування в зоні бойових дій показує тільки помірну кореляцію з афективно-тривожними симптомами. Відмічено, що факторний аналіз показав дві латентні структури: загальний специфічний посттравматичний фактор та фактор емоційного дистресу, що вказує га високий рівень коморбідності психопатологічних проявів.Кластерний аналіз показав, що на рівні змінних безсоння, GAD-7 та PHQ-9 формується один підкластер, а в ежах дисоціаціх та ПТСР та – визначається інший підкластер. Вказане в цілому узгоджене із даними, отриманими на рівні факторного аналізу.Змінні строк перебування в зоні бойових дій та вік не є ключовими для формування психопатологічних симптомів, але перша компонента здійснює помірну дію на стан афективно-тривожної симптоматики.Наведені результати комплексу кореляційного, кластерного та факторного аналізу визначили вичерпні характеристики стану психопатологічної симптоматики у досліджуваних військовослужбовців. Висновки. Згідно із даними дослідження здійснено висновок про потребу формування та застосування комплексного підходу до діагностики та терапії військовослужбовців, які мають виражені симптоми депресії, тривоги та посттравматичного стресу.

ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПРИЙНЯТТЯ: АНАЛІЗ ДИСПОЗИЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТА МАНІПУЛЯТИВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Олена Юріївна Косьянова — 2025-11-04

Мета. Спираючись на п’ятифакторну модель особистості (П. Коста, Р. МакКрей), концепцію макіавеллізму (Р. Крісті, Ф. Гейс) та теорії соціальної перцепції (Ф. Хайдер та ін.), дослідити психологічні чинники міжособистісного сприйняття, зокрема взаємозв’язки між диспозиційними рисами особистості, рівнем невротичних станів та маніпулятивними тенденціями. Методи. Теоретичний аналіз літератури; психодіагностичне опитування з використанням методик: опитувальник особистісних рис NEO PI-R («Велика п’ятірка»), клінічний опитувальник невротичних станів KON-2006, тест Mach-IV (R. Christie, F. Geis); статистичні методи (коефіцієнт Пірсона, t-критерій Стьюдента). Вибірка: 52 особи (18–45 років). Результати. Встановлено, що міжособистісне сприйняття зумовлюється комплексом особистісних особливостей. Високий рівень маніпулятивних тенденцій (макіавеллізму) у респондентів пов’язаний з низькою доброзичливістю і сумлінністю, а також із підвищеною тривожністю та демонстративно-істеричними реакціями (r≈–0,43; r≈–0,51; r≈0,55; r≈0,73; p < 0,01). Інші базові риси (екстраверсія, відкритість, нейротизм) не мали значущого зв’язку з маніпулятивністю. Виявлено нестандартну кореляцію: екстраверсія позитивно асоційована з невротичною депресією (p < 0,05), ймовірно через поєднання екстраверсії з перфекціонізмом у вибірці. Висновки. Особистісні диспозиції, емоційна нестабільність і схильність до маніпуляцій спільно впливають на соціальну перцепцію. Низька доброзичливість і сумлінність у поєднанні з тривожністю підвищують імовірність деструктивних маніпулятивних стратегій у спілкуванні.Результати дослідження поглиблюють розуміння психологічного портрета маніпулятивної особистості. Розроблено психокорекційну програму для оптимізації міжособистісного сприйняття; подальші дослідження мають оцінити її ефективність і дослідити інші чинники (емпатію, цінності тощо), що можуть впливати на сприйняття людей. Перспективи подальших досліджень полягають у більш глибокому вивченні інших психологічних детермінант соціальної перцепції. Зокрема, цікавим напрямом є дослідження ролі емпатії та емоційного інтелекту у подоланні спотворень сприйняття, а також культурних і ситуативних факторів, що можуть модулювати вплив диспозицій на процес «людина сприймає людину».

ОСОБЛИВОСТІ ПАМ’ЯТІ ТА МИСЛЕННЯ У ВАЖКОПОРАНЕНИХ КОМБАТАНТІВ У ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ

Світлана Анатоліївна Петреченко — 2025-11-04

Стаття присвячена дослідженню когнітивних особливостей пам’яті та мислення у важкопоранених комбатантів у процесі їхньої соціально-психологічної адаптації. Розглядаються вплив бойових травм, психологічного стресу та реабілітаційних чинників на ключові когнітивні процеси, що визначають успішність відновлення й інтеграції в суспільство. Особлива увага приділяється виявленню порушень вербальної пам’яті та аналітичного мислення, потенціалу образної пам’яті як ресурсу для реабілітації.Мета дослідження – визначення особливостей короткочасної, довготривалої та образної пам’яті, аналітичного мислення у важкопоранених комбатантів у процесі соціально-психологічної адаптації. Методи.У дослідженні використано теоретичні, емпіричні та статистичні методи. Проведено емпіричне дослідження з важкопораненими комбатантами віком 25-47 років. Для оцінки когнітивних функцій застосовано методику «Заучування 10 слів» A. Luria, тест «Пам’ять на образи» та прогресивні матриці J. Raven і L. Penrose. Дослідження охоплювало чотири етапи: психодіагностичний, аналітичний, формувальний і контрольний. Результати. Первинна діагностика виявила виражені порушення короткочасної та довготривалої вербальної пам’яті, знижену здатність до аналітичного мислення. Образна пам’ять виявилася відносно збереженою, хоча й мала індивідуальні коливання. Після проходження психокорекційної програми, яка включала когнітивні тренінги, психологічне консультування, релаксаційні техніки та елементи когнітивно-поведінкової терапії, відзначено позитивну динаміку в усіх вимірюваних показниках.Найкращі результати демонстрували учасники з нижчим рівнем тривожності та вищою мотивацією до одужання. Висновки. Результати підтверджують, що когнітивні порушення є типовими у важкопоранених комбатантів на ранніх етапах адаптації. Водночас збережені ресурси образної пам’яті відкривають перспективи використання візуальних методик у реабілітації. Комплексна психологічна підтримка сприяє покращенню когнітивного функціонування, а її своєчасне застосування підвищує ефективність соціально-психологічної адаптації. Подальші дослідження доцільно спрямувати на вивчення впливу типів поранень, особливо черепно-мозкових, на когнітивні функції.

ДО ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Євгенія Леонідівна Скворчевська — 2025-11-04

Мета – визначити особливості розвитку професійних здібностей у майбутніх психологів. Методи: методика «Оцінка рівня реактивної та особистісної тривожності» (Ч.Д.Спілбергера в адаптації Ю.Л. Ханіна), методика «Діагностика професійної спрямованості особистості» (Б. Басс). Результати.Дослідження реактивної тривожності майбутніх психологів контрольної та експериментальної групи до проведення психокорекційної програми показало, що у більшості студентів обох груп переважає високий рівень реактивної тривожності. Вивчення особистісної тривожності майбутніх психологів контрольної та експериментальної групи до проведення психокорекційної програми показало, що у більшості студентів обох груп переважає високий рівень особистісної тривожності. Аналіз професійної спрямованості майбутніх психологів контрольної та експериментальної групи до проведення психокорекційної програми показало, що у більшості студентів контрольної групи переважає спрямованість на себе, а у експериментальної групи – спрямованість на спілкування. Вивчення реактивної тривожності майбутніх психологів контрольної та експериментальної групи після проведення психокорекційної програми показало, що у більшості студентів обох груп переважає низький рівень реактивної тривожності. Виявлення особистісної тривожності майбутніх психологів контрольної та експериментальної групи після проведення психокорекційної програми показало, що у більшості студентів обох груп переважає переважає низький рівень особистісної тривожності. Вивчення професійної спрямованості майбутніх психологів контрольної та експериментальної групи після проведення психокорекційної програми показало, що у більшості студентів контрольної групи переважає спрямованість на себе, а у експериментальної групи – спрямованість на справу. Висновки. Після проведення психокорекційної програми відбулися кількісні та якісні зміни у показниках ситуативної та реактивної тривожності, а також спрямованості у студентів експериментальної групи. Ці зміни свідчать про ефективність даної програми.

РЕФЛЕКСИВНІ ВМІННЯ МЕТАКОГНІТИВНОГО РІВНЯ У ПЕРФОРМАТИВНОМУ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ

Максим Вячеславович Карповець — 2025-11-04

Стаття присвячена дослідженню трансформації рефлексивних умінь метакогнітивного рівня студентів під впливом перформансу як інтерактивної (тілесно орієнтованої) та презентаційної (практично орієнтованої) методики навчання. Мета – теоретичне обґрунтування та емпіричне вимірювання рефлексивних умінь метакогнітивного рівня студентів під час перформансу як освітнього інструменту.Застосування елементів перформативної теорії в освітньому та психологічному контексті є виразною особливістю цього дослідження, що покликане показати (мета) когнітивний потенціал і навчальні перспективи перформансу у вищій школі. Методи. У статті використано методику «Рефлексивні вміння (метакогнітивний рівень)» О. Савченко для аналізу зміни рефлексивних умінь, які студенти задіюють для вирішення проблем і завдань під час навчального перформансу. У нашому дослідженні було застосовано до- та післяекспериментальний дизайн (PPED, або pretest-posttest experimental design), за допомогою якого ми вимірювали показники обраних умінь до (pre-test) та після (post-test) екпериментального навчання з використанням перформансу. Результати. Обґрунтовано, що залучення перформансу позитивно вплинуло на показники різних шкал, зокрема на загальний рівень рефлексивних умінь метакогнітивного рівня (зростання від 12,2 % до 26,6 % на високому рівні), а також на вміння регулювати власні емоційні стани, формувати налаштування на роботу (∆ = 14,4 %). Останнє вказує на покращення вольової саморегуляції та емоційної стійкості у складних і невизначених ситуаціях. Доведено, що перформативне навчання найбільш ефективно вплинув на прогностичну функцію, аналіз власних помилок, планування та оцінку своїй дій, засвідчуючи високий рівень метакогнітивної регуляції. Висновки. Вказано, що перформативне навчання сприяє покращенню більшості рефлексивних умінь метакогнітивного рівня, проте ця динаміка є поступовою. Оскільки перформанс передбачає взаємодію і співпрацю, то метакогнітивні вміння розвивалися завдяки спільному обговоренню, критичній роботі та загальній рефлексії. Відповідно надалі важливо виміряти метакогнітивні зміни рефлексивних умінь студентів старших курсів у лонгітюдному дослідженні.

ДІЄВІСТЬ АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОЗВИТКУ ВНУТРІШНІХ РЕСУРСІВ ОСОБИСТОСТІ

Наталія Дмитрівна Володарська — 2025-11-04

Мета статті. Визначення напрямків арт-терапевтичної роботи, підбір та апробація методів сімейної терапії в умовах війни. Методи. Використовувались техніки сімейної психотерапії: методики побудови метафори проблеми, перевизначення ситуації сімейної проблеми з дисфукціональної в реальну, арт-терапевтичні технології «Шлях відновлення», створення казки про життєві історії. Результати. Розглянуто детермінуючі особливості внутрішніх ресурсів та стратегій їх досягнення в переживанні психологічного благополуччя особистості. Апробовані методи арт-терапевтичного підходу роботи в сімейній парі: пошук соціальної підтримки, прийняття відповідальності, планування вирішення проблеми, позитивна переоцінка проблеми, декатастрофізація проблеми в образах казки. Визначення характеристик головного героя казки допомагало розглядати проблему з різних ракурсів. Зміни цих характеристик призводили до трансформації самої проблеми та стратегій її вирішення. Досліджено динаміку групових взаємодій під час проведення вправ на розвиток внутрішніх ресурсів членів групи. Розглянуто, як емоційні переживання різних складних ситуацій життя (як негативні так і позитивні) створюють певний баланс, що формує суб’єктивне переживання внутрішніх ресурсів особистості. Висновки. Нами були виділені різні підходи в роботі з внутрішніми ресурсами особистості, які об’єднуються за такими чинниками: самодетермінація розвитку особистості; гармонізація смисложиттєвих орієнтацій; активізація духовного потенціалу; розширення світоглядних орієнтацій; прийняття ідентичності особистості; самоаналіз власних потреб, бажань; постановка певних цілей і засобів їх досягнення. Показано напрямки застосування різних арт-терапевтичних методів психологічної допомоги, які корегують ставлення до власного життя, складних життєвих ситуацій, підтримку балансу позитивного і негативного ставлення до власного життя особистості, що формує внутрішні ресурси особистості. Це допомагає подолати негативні наслідки стресових ситуацій, зберегти особистість від дезінтеграції та психічних розладів.

САМОАКТУАЛІЗАЦІЯ МАРКЕТОЛОГА В УМОВАХ ПОСТКРИЗОВОГО ЗРОСТАННЯ: ПСИХОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ ТА ТЕХНІКИ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ

Анастасія Сергіївна Задорожна — 2025-11-04

Мета. Мета статті полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні значення особистих ресурсів, що сприяють самоактуалізації сучасного маркетолога, систематизації й представлення ефективних технік розвитку емоційної стійкості й побудові моделі психологічної підтримки самоактуалізації маркетолога в межах його посткризового зростання. Методи. Основними методами є теоретичний аналіз, синтез, узагальнення, структурування й порівняння, систематизація, контент-аналіз, моделювання.Результати. У статті досліджується вплив самоактуалізації особистості на процес посткризового зростання маркетолога як умови його подальшого професійного розвитку. Наголошується, що в умовах війни, соціальної нестабільності та психологічного виснаження особливої актуальності набуває потреба у внутрішньому відновленні, переосмисленні цінностей та формуванні нових точок опори.Саме посткризове зростання, засноване на усвідомленій роботі з власними емоційними станами, дозволяє фахівцю не тільки сприяти власному виживанню в критичних обставинах, а й сприяти формуванню спрямованості до активної професійної актуалізації. Теоретично обґрунтовано роль самоактуалізації як глибинного процесу відновлення цілісності, внутрішньої мотивації та сенсового наповнення діяльності. На основі проаналізованих положень представлено модель психологічної підтримки самоактуалізації маркетолога в межах його посттравматичного зростання: від технік швидкої самодопомоги, через засоби формування психологічної гнучкості, до стратегій довготривалої підтримки. Висновки.Самоактуалізація особистості маркетолога в умовах кризи постає не лише як внутрішній потенціал до зростання, але і як дієвий механізм адаптації, емоційної стабілізації та збереження професійного розвитку. Запропонована модель сприяє комплексному підходу до професійного відновлення та досягнення самоактуалізації як цілісного особистісного й професійного становлення маркетолога.

ВІД RIASEC ДО АЛГОРИТМІВ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ З ВІДПОВІДНОСТІ ПРАЦІВНИКА ПРОФЕСІЇ (1990-2025)

Ростислав Михайлович Чайка — 2025-11-04

Мета. Дослідження спрямовано на комплексний огляд емпіричних робіт, присвячених відповідності працівника професії у 1990-2025 рр., з уточненням концептуальних підходів, чинників формування та наслідків цього феномена для кар’єри. Методи. Проведено систематичний пошук у базах Scopus, Web of Science, PsycINFO та Google Scholar, після чого здійснено дворівневий скринінг назв, анотацій і повних текстів. До фінального корпуса увійшло 87 рецензованих емпіричних статей; для кожної закодовано країну вибірки, дизайн, розмір вибірки, інструмент вимірювання відповідності та досліджувані антецеденти, медіатори, модератори й результати. Для обробки матеріалу застосовано контент-аналіз і описову статистику з візуалізацією хронологічних та географічних трендів. Результати. Понад половину робіт становили крос-секційні дослідження, але частка лонгітюдних панелей зросла до 40%. Індекси конгруентності інтересів RIASEC залишаються "золотим стандартом" (62% досліджень), але алгоритмічні оцінки швидко набирають популярності. Основними антецедентами виступили професійні інтереси, кар’єрна адаптивність і проактивність; залученість у роботі була найчастішим медіатором, а стать, вік і організаційна підтримка – провідними модераторами. Суб’єктивні наслідки (задоволеність, залученість, покликання) досліджувалися частіше, ніж об’єктивні (середній бал успішності, доходи, швидкість працевлаштування), причому потребово-ціннісні метрики найкраще прогнозували довгострокову продуктивність. Порівняння моделей підтвердило гіпотезу моделі гнучкої відповідності, згідно з якою помірна невідповідність може компенсуватися адаптивним дизайном ролі та саморегуляцією кар’єри. Висновки. Відповідність працівника професії є динамічним процесом, де початкове поєднання інтересів запускає розвиток компетенцій і ресурсів, а гнучке середовище дозволяє підтримувати високі результати навіть за початкової невідповідності. Практичні наслідки включають комбіноване тестування інтересів із потребово-ціннісними шкалами у профорієнтації, впровадження етично прозорих систем ШІ на етапі рекрутингу та використання метрик відповідності у HR-аналітиці.