ПСИХОСОМАТИЧНІ РЕАКЦІЇ ОРГАНІЗМУ НА ПРОЦЕС АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2019-3-7Ключові слова:
соціалізація, фізіологічна адаптація, психологічна адаптація, соціальна адаптація, комунікативні технікиАнотація
Процес соціалізації охоплює адаптаційний та інтеріоризаційний етапи у процесі будь-якої мобільності особистості. У дітей мобільність значно інтенсивніша, ніж у дорослого. Організм відповідає на ці адаптаційні процеси фізіологічними та психологічними реакціями, що проявляється в поведінці першокласників. У шестирічному віці, окрім соціальних змін (початок навчання у школі зумовлює нове соціальне середовище зі своїми правилами), відбуваються ще й значні зміни в центральній нервовій системі: збільшується маса мозку, що спонукає інтенсивність сили і росту гальмівних процесів, ускладняється аналітико-синтетична діяльність. Тому адаптація дитини до шкільного середовища і початку довготривалої навчальної діяльності повинна відбуватися під впливом дорослих, ураховуючи вразливість нервової системи цього вікового періоду.
Мета статті – виявити психосоматичні аспекти у процесі адаптації молодших школярів.
Методологія базується на емпіричних методах пізнання, що виробленні галузями гуманітарного знання, з використанням функціонального підходу, що розкриває активну роль дорослих (педагоги, батьки) у процесі адаптації дитини у школі, аналітичного – дозволяє побачити адаптаційний процес у комплексі соціального, фізіологічного та психологічного, синтезу – знаходження дієвих комунікаційних технік для успішної адаптації молодших школярів в освітньому просторі.
Результати та висновки. Психосоматичні прояви організму дитини є адекватною реакцією на нові соціальні умови, оскільки вимоги нового соціального середовища і задоволення власних потреб шукають спільні точки дотику. Психіка і тіло в результаті рефлексії навколишнього світу та саморефлексії намагаються показати у вигляді зовнішніх проявів, що організм щось не задовольняє. Учитель і батьки як агенти первинної соціалізації повинні застосувати такі комунікативні техніки, які б позитивно впливали на психологічний стан дитини та сприяли швидкій адаптації дитини до школи. Зокрема, дієвими є техніки на усвідомлення інакшої природи кожного і цілісності людського буття – «Я і ти – ми» та «Комплімент».