ОСОБЛИВОСТІ ПАМ’ЯТІ ТА МИСЛЕННЯ У ВАЖКОПОРАНЕНИХ КОМБАТАНТІВ У ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню когнітивних особливостей пам’яті та мислення у важкопоранених комбатантів у процесі їхньої соціально-психологічної адаптації. Розглядаються вплив бойових травм, психологічного стресу та реабілітаційних чинників на ключові когнітивні процеси, що визначають успішність відновлення й інтеграції в суспільство. Особлива увага приділяється виявленню порушень вербальної пам’яті та аналітичного мислення, потенціалу образної пам’яті як ресурсу для реабілітації.Мета дослідження – визначення особливостей короткочасної, довготривалої та образної пам’яті, аналітичного мислення у важкопоранених комбатантів у процесі соціально-психологічної адаптації. Методи.У дослідженні використано теоретичні, емпіричні та статистичні методи. Проведено емпіричне дослідження з важкопораненими комбатантами віком 25-47 років. Для оцінки когнітивних функцій застосовано методику «Заучування 10 слів» A. Luria, тест «Пам’ять на образи» та прогресивні матриці J. Raven і L. Penrose. Дослідження охоплювало чотири етапи: психодіагностичний, аналітичний, формувальний і контрольний. Результати. Первинна діагностика виявила виражені порушення короткочасної та довготривалої вербальної пам’яті, знижену здатність до аналітичного мислення. Образна пам’ять виявилася відносно збереженою, хоча й мала індивідуальні коливання. Після проходження психокорекційної програми, яка включала когнітивні тренінги, психологічне консультування, релаксаційні техніки та елементи когнітивно-поведінкової терапії, відзначено позитивну динаміку в усіх вимірюваних показниках.Найкращі результати демонстрували учасники з нижчим рівнем тривожності та вищою мотивацією до одужання. Висновки. Результати підтверджують, що когнітивні порушення є типовими у важкопоранених комбатантів на ранніх етапах адаптації. Водночас збережені ресурси образної пам’яті відкривають перспективи використання візуальних методик у реабілітації. Комплексна психологічна підтримка сприяє покращенню когнітивного функціонування, а її своєчасне застосування підвищує ефективність соціально-психологічної адаптації. Подальші дослідження доцільно спрямувати на вивчення впливу типів поранень, особливо черепно-мозкових, на когнітивні функції.