ВІЙНА ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ РАКУРС

Анотація

Актуальність аналізу методологічних проблем соціально-психологічних досліджень, котрі проводяться під час війни, обумовлена появою широкого спектру публікацій, що висвітлюють різноманітні аспекти змін у суспільстві. Мета статті полягає в ідентифікації особливостей досліджень, що виникають при його проведенні у період збройного конфлікту, та в оцінюванні загроз валідностей, які походять внаслідок існування цих особливостей. Методи дослідження. Завдяки узагальненню, інтерпретації та систематизації досліджень, проведених в умовах війни, виокремлено низку чинників, які перешкоджають досягненню «методологічної чистоти», спричинюють загрози процедурам отримання й обробки емпіричних даних, повноті та адекватності інтерпретації встановлених закономірностей, коректності генералізацій та екстраполяцій. Результати. Автор показує, що етичні вимоги позначуються не лише на комунікації між дослідником й респондентом, але чинять вплив на повноту отриманих даних, надійність і валідність вимірювань. Політизація усіх сфер життя, будучи специфічною версією «фону», призводить до появи особливої форми соціальної бажаності, а саме: політичної бажаності, яка в умовах війни межує зі способами збереження свободи або життя. Образ суспільства, що закладається в ідею дослідження, регулює правомірність генералізацій та екстраполяцій, позаяк війна докорінним чином змінює і формальну, і неформальну структури суспільства, задає нову ієрархію його ідентичностей, а також створює нові лінії роз’єднання та з’єднання соціальної тканини. Окремо автор аналізує проблему релевантності «довоєнного» образу суспільства та ієрархії його ідентичностей щодо завдань, які постають перед дослідником в умовах війни. Висновок. Проаналізувавши виклики, що виникають під час вивчення суспільств у стані збройного конфлікту, можна підсумувати: зміни в дослідницькому процесі не просто пов’язані зі зростанням інтенсивності (чи іншої специфічності) соціальних процесів, вони потребують особливих методичних підходів, оскільки унеможливлюють дотримання більшості критеріїв науковості у соціальних науках. Останнє буде справедливим як для кількісних, так і для якісних досліджень, оскільки предметом для тих і тих однаково буде виявлятися небезпечний досвід війни, що походить від нетривкої суб’єктивності й кардинальним чином змінює статус упередженості в досліджуваній площині.