ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-2Ключові слова:
конкуренція, конкурентоздатність, автономія, мобільність, спеціальна компетентність, соціальна компетентність, особистісна компетентність, професійна компетентність, професіоналізмАнотація
Мета – дослідити сучасний стан розробки проблеми конкурентоспроможності особистості в психологічній науці. Актуальність дослідження зумовлена динамічним розвитком сучасного світу, що потребує висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівців, здатних до ефективної діяльності на рівні європейських стандартів. Методи: теоретичний аналіз психологічного феномена конкурентоспроможності, порівняння, синтез та узагальнення сучасних наукових досліджень конкурентоспроможності. Результати. На основі опрацювання фахової психологічної літератури поглиблено розуміння конкурентоспроможності, а також узагальнено і систематизовано наукові підходи зарубіжних та вітчизняних дослідників щодо визначення сутності, основних складових, умов та факторів розвитку конкурентоспроможної особистості. Результати дослідження планується покласти в основу емпіричного дослідження та розробки програми психологічного сприяння розвитку конкурентоспроможності особистості. Висновки. З’ясовано, що конкурентоспроможність особистості визначається ступенем відповідності особистісних якостей і професійних знань, умінь та навичок конкурентоспроможного фахівця об’єктивним вимогам професійної діяльності і соціально-економічним умовам. Автори статті зазначають, що до особистісних компонентів конкурентоспроможного фахівця відносять аксіологічну, когнітивну, проксеологічну і рефлексивну компоненти. У різноманітних концептуальних моделях розвитку конкурентоспроможної особистості розглянуто: як об’єкт розвитку – інтегральні характеристики особистості; як фундаментальну умову – перехід на вищий рівень самосвідомості, як рушійні сили – суперечлива єдність Я-діючого, Я-відображеного і Я-творчого; як результат розвитку – творча самореалізація. Виявлений перспективний вектор подальших досліджень означеної проблеми, а саме побудова моделі процесу психологічного супроводу, спрямованого на розвиток конкурентоспроможної особистості.