ПЕРЕЖИВАННЯ ОСОБИСТІСНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ НА ПЕРШОМУ ЕТАПІ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-17

Ключові слова:

особистісне благополуччя, пандемія, емоційне (гедоністичне, суб’єктивне) благополуччя, психологічне (евдемонічне) благополуччя, соціальне благополуччя

Анотація

У статті наведено результати дослідження переживання особистісного благополуччя (N=263). Метою є виявлення особливостей динаміки переживання особистісного благополуччя в умовах пан- демії. Об’єктом є особистісне благополуччя українців. Порівнюються результати дослідження чоти- рьох груп, вивчення яких було проведено у 2018 р. (до пандемії) (100 осіб), у березні (80 осіб), квітні (42 особи) і серпні (41 особа) 2020 р. Методи. У дослідженні використані такі методи: Шкала задоволеності життям Е. Дінера (SWLS) та питання з опитування European Social Survey (2013). Опитані респонденти – жителі різних регіонів України; середній вік – 34,95 років. Результати та висновки. Виявлено, що рівень особистісного благополуччя не змінився. Не спо- стерігалася гедоністична адаптація, оскільки реакція на пандемічний стрес серед українців не була вираженою. Виявлено трансформацію критеріїв оцінки особистісного благополуччя. Перша реакція в ситуації невизначеності – зміщення пріоритетів, пошук особистісного сенсу того, що відбувається. Втрачається диференціація структури особистісного благополуччя, критерії стають розпливчастими. На другому етапі (адаптації) спостерігається прийняття пандемії як неминучого факту, відбувається переструктурування особистих кордонів з урахуванням нової ситуації, оскільки з’являються нові кри- терії особистої свободи. На третьому етапі (адаптованості) зафіксовано відновлення диференціації структури особистісного благополуччя до рівня початку пандемії, тобто пошук нових критеріїв осо- бистого благополуччя завершено. У докарантинний період найбільш значущим був пошук позитивних емоцій, під час первинної адаптації до кризових умов пандемії збільшилась значущість евдемонічного компонента – пошук життєвого сенсу. Поширення COVID-19 є чинником не евдемонічного, а емоційного благополуччя – зниження пози- тивного афекту. На другому етапі ключовими чинниками особистісного благополуччя стали оптимізм і довіра до людей. На третьому етапі головним чинником особистісного благополуччя стало вміння освоювати нові види діяльності та креативність особистості.

Завантаження

Опубліковано

2021-12-01

Номер

Розділ

СЕКЦІЯ 3 СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ