ЕМОЦІЙНА ЕКСПРЕСИВНІСТЬ У КОНТЕКСТІ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ, ДО ІНШИХ І ДО СВІТУ

Анотація

Метою роботи є здійснення теоретичного зіставного аналізу конструкту емоційної експресивності та категорії ставлення в сучасній зарубіжній і вітчизняній літературі. Методом дослідження є теоретичне вивчення літератури в сукупності аналізу, синтезу та узагальнення. Результати дослідження свідчать про те, що категорія ставлення пов’язана із ціннісно-смисловою сферою особистості та визначається ставленням до себе, до інших і до світу. Виокремлено поняття екс- пресивної емоційності як сукупності теплоти, критичності, емоційної гіперопіки та ворожості. Встанов- лено негативний вплив емоційної експресивності на якість життя особи з хронічними захворюваннями. З’ясовано, що наявні емпіричні дані, представлені в сучасних зарубіжних дослідженнях, важко концепту- алізуються через брак єдиного методологічного підходу до дослідження емоційної експресивності, незва- жаючи на достатню кількість методик для її експериментального вивчення. У висновках дослідження представлено спільні й відмінні ознаки ставлення та емоційної експресив- ності за такими критеріями, як зміст понять, історія виникнення, теоретичні підходи й моделі, методи дослі- дження, суб’єкти, об’єкти, параметри. Визначено, що найважливішою відмінністю цих понять є ширший діапазон ставлення порівняно з емоційною експресивністю, а також зв’язок ставлення із ціннісно-смисло- вою сферою особистості. У цьому контексті вагомого значення набуває поняття самоставлення, яке слугує причиною високого рівня емоційної експресивності щодо інших. Попри можливе існування значної кіль- кості об’єктів ставлення, у контексті нашого дослідження провідного значення набувають об’єкти здоров’я та хвороби, оскільки саме вони пов’язані з рівнем емоційної експресивності. Іншим важливим аспектом є види емоційної експресивності в межах категорії ставлення та їхні параметри. Найбільш поширеними для опису емоційної експресивності вважаються модуси та рівні, тоді як для визначення категорії ставлення оперують параметрами модусу, інтенсивності і широти. Перспективами дослідження є комплексне вивчення емоційної експресивності з виробленням методологічних засад дослідження та з огляду на вивчення катего- рії ставлення, а також підходи рис особистості, каузальної атрибуції і діатезного стресу.