ЗДАТНІСТЬ ДО ТОЛЕРУВАННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ У ПОДРУЖНІХ СТОСУНКАХ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2019-2-18Ключові слова:
толерантність до непевності, психологічний стан, адаптаційні ресурси сім’ї, передподружня підготовкаАнотація
Мета. Толерантність до невизначеності є важливим, добре вивченим явищем у сфері охорони психічного здоров’я та в багатьох інших, але її концептуалізація в контексті добробуту шлюбних відносин вимагає додаткових досліджень. Отже, метою нашого дослідження було емпірично дослідити взаємозв’язок толерування невизначеності та рівня психологічного благополуччя у подружжі.
Методи. Визначення рівня психологічного благополуччя у подружжі здійснювалося за такими параметрами оцінки якості шлюбу, як емоційна сфера подружніх взаємин та задоволеність шлюбом. Задоволеність шлюбом вивчались за допомогою опитувальника «Задоволеність шлюбом» (В.В. Століна, Т.Л. Романової, Г.П. Бутенко. Емоційна сфера подружніх взаємин вивчалася за допомогою методик «Типовий сімейний стан» та «Аналіз сімейної тривоги» (Е.Г. Ейдеміллер, В. Юстицкіс), що дозволяють визначити фон переживання індивіда, пов’язаний із його відносинами у сім’ї, а саме: почуття вини, сімейної тривоги і напруги. Толерантність до невизначеності вимірювалась за допомогою шкали Д. МакЛейна (модифікація Е. Осіна).
Результати. Кореляційний аналіз показав наявність статистично значущих зв’язків між показниками толерантності до невизначеності та компонентами сімейного благополуччя. Встановлено, що міра задоволеності шлюбом пов’язана з усіма трьома показниками толерантності до невизначеності: ставленням до новизни, ставленням до складних завдань, ставленням до невизначених ситуацій. Крім того, встановлено, що зворотна кореляція між показниками сімейної тривожності та ТН свідчить про те, що нездатність прийняти невизначеність пов’язана з високим рівнем тривожності, провини та напруженості у шлюбі. За допомогою кореляційного аналізу встановлено, що зі збільшенням подружнього віку толерантність до невизначеності зростає, але рівень задоволеності шлюбом зменшується. Ймовірно, зі збільшенням тривалості подружнього життя зростає вплив додаткових факторів на міру задоволеності шлюбом і зменшується вплив показника толерантності до невизначеності.
Висновки. Отримані показники можуть бути використані для розвитку толерантності до невизначеності на етапі підготовки до сімейного життя у дошлюбному консультуванні.