ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК: ПРОБЛЕМАТИКА ПЕРІОДИЗАЦІЇ В ПОГЛЯДАХ ЗАРУБІЖНИХ ТА ВІТЧИЗНЯНИХ ТЕОРЕТИКІВ

Анотація

Мета. Метою статті є аналіз концептуальних положень представників психологічної науки в рамках поняття «психічний розвиток» та визначення проблематики періодизації психічного розвитку в погля- дах вітчизняних та зарубіжних представників. Методи. Аналіз та синтез, систематизація наукових дже- рел, порівняння та узагальнення.

Результати. Визначено, що психічний розвиток охоплює собою різні сфери людського буття, вклю- чаючи психофізіологічну, когнітивну та психосоціальну сфери. Для нього характерні особливості, які виражаються в незворотності, спрямованості та закономірності.

У статті розглянуто теорію рекапітуляцій С. Холла, в основі якої лежить біогенетичний закон. Беручи до уваги вклад С. Холла в розвиток психологічного знання, Е. Гетчисон в основу психічного розвитку закладає добування їжі людиною як критерій. Визначено роль етичних та моральних уявлень у поглядах Л. Колберга та зв’язок із періодизацією розвитку людини. Проаналізовано наявність кризових періодів у періодизації психологічного розвитку особистості в поглядах Л. Виготського та В. Слободчикова.

Було взято до уваги роль психологічних орієнтирів людини в її житті та їх роль на кожному етапі психічного розвитку особистості через теорію психосоціального розвитку Е. Еріксона. Визначено місце інтелекту в розвитку особистості та зв’язок його з розвитком психіки в поглядах Ж. Піаже. Охаракте- ризовано погляди С. Худояна в періодизації розвитку людини, де у своїх дослідженнях він спирався на функціональне значення біологічних, соціальних та психологічних новоутворень.

Висновки. За результатами теоретичного аналізу встановлено, що психічний розвиток зазнає впливу як зовнішніх, так і внутрішніх чинників, або ж біологічних і соціальних. Періодизація психічного роз- витку розроблялась науковцями та теоретиками відповідно до рушійних сил, які, на їхню думку, були визначальними. Були виділені напрями, згідно з якими розроблялись теорії періодизації психічного розвитку: біогенетичний, соціогенетичний та змішаний. Подальші перспективи дослідження будуть розширювати ґрунтовність вивчення означеної проблеми.