ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ ПІДЛІТКАМИ ЗА УМОВ ОСВІТНЬОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Мета статті полягає у дослідженні феномену самотності у підлітковому віці. Представлено результати емпіричного дослідження особливостей переживання самотності підлітками, які навчаються у закладах середньої освіти.

Методи. У дослідженні використано такий діагностичний інструментарій: методику «Диференційний опитувальник переживання самотності» (Є. Осін, Д. Леонтьєв); методику «Тест життєстійкості» (С. Мадді в адаптації Д. Леонтьєва, О. Расказової); методику «Емоційна самосвідомість» (О. Власова, М. Березюк); методику визначення рівня самооцінки Дембо-Рубінштейн (модифікацію А. Прихожан). Для обробки емпіричних даних були застосовані такі методи: описова статистика, t-критерій Стьюдента, кореляційний і кластерний аналіз.

Результати. Дослідження було проведено на базі закладів середньої освіти міста Києва. В опитуванні брали участь учні середньої загальноосвітньої школи, спеціалізованої школи, ліцею, гімназії, гуманітарного ліцею, школи-інтернату та ліцею-інтернату, що дозволило отримати дані для подальшого детального аналізу. Проаналізовано особливості переживання самотності підлітками, а також розкрито особливості пов’язаних із загальним станом самотності психологічних конструктів, таких як залежність від спілкування та позитивна самотність. Розкрито розвиток компонентів життєстійкості у сучасних підлітків, а саме включеності, контролю та прийняття ризику. Представлено результати порівняльного аналізу особливостей переживання самотності хлопцями та дівчатами. Враховуючи міру переживання самотності, рівень життєстійкості й емпатії, виділено чотири групи респондентів і розкрито психологічні особливості кожної групи.

Висновки. З’ясовано, що переживання самотності є актуальним для підліткового віку та пов’язане з іншими психологічними характеристиками. Зокрема, виявлено обернені кореляційні зв’язки самотності із життєстійкістю, самооцінкою та емпатією. Визначено чотири групи підлітків на основі рівня загальної самотності, залежності від спілкування, позитивної самотності, рівня життєстійкості та самооцінки. Отримані результати дослідження будуть використані для розробки програми психологічного супроводу для підлітків, які мають труднощі у спілкуванні та болісно переживають самотність.