МОЖЛИВОСТІ ПРИКЛАДНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОРОЗВИВАЛЬНИХ ДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Анотація

У статті розглянуто організаційно-технологічні особливості реалізації розвивально-діагностичної ді­яльності. Показано, що розвивальна діагностика – це інноваційний напрям розроблення методів розпізна­вання індивідуальних психологічних особливостей особи чи групи і водночас технологія діагностичного обстеження. Мета статті – обґрунтування технології ефективного використання проблемно-ситуаційних методів розвивального діагностування осіб юнацького віку. До діагностичного комплексу методів дослі­дження ввійшли опитувальник визначення індивідуального вияву рівня рефлексивності А.В. Карпова – В.В. Пономарьової та розвивальна методика А.В. Фурмана, О.Є. Фурман «Наскільки відповідальна Ви особистість». Результати дослідження показали наявність взаємозалежності між показниками рефлек­сивності й рівнем громадянської відповідальності учасників діагностування. Розроблена й емпірично апробована циклічно-вчинкова організаційно-технологічна схема зреалізування розвивально-діагностич­ної діяльності розриває механізм дії розвивального діагностичного процесу, в якому обстежувані є не па­сивними об’єктами впливу психолога, а активними суб’єктами власної пізнавально-пошукової діяльності. Аналіз одержаних результатів показав низький рівень громадянської відповідальності у 26,65% та низьку рефлексивність у 33,3% обстежених студентів, що створює їм труднощі в осмисленні себе, свого місця в соціокультурному контексті, вказує на несформованість внутрішніх критеріїв продуктивного розв’язан­ня проблемно-конфліктних ситуацій, а відтак знижує перспективи саморозвитку. В умовах розвивально­го (проблемно-ситуативного) діяння через стимулювання механізму рефлексії відбувається актуалізація смислових структур «Я» суб’єкта, минулого життєвого досвіду, наявних знань, моральних цінностей та інваріантних сенсів. Результати дослідження показали, що емоційне проживання і розв’язування пропо­нованих проблемних задач не лише розвиває пізнавально-ціннісну активність і самостійність учасників, а й стимулює їх саморефлексію, уможливлює «діалог» зі своїм внутрішнім світом, гармонізує розвиток найменш вираженої форми рефлексивності – ретроспективної. Висновки: виявлене взаємодоповнення діагностичних спроможностей і психорозвивального ефекту використання проблемно-ситуативних мето­дів розпізнавання індивідуально-психологічних особливостей особистості вказує на доцільність викори­стання запропонованої технології розвивальної діагностики в освітньому процесі сучасного ЗВО.