ДЕЯКI ТЕНДЕНЦІЇ МАСОВОЇ СВIДОМОСТI УКРАЇНЦIВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВIРУСУ

Анотація

Мета роботи – визначення специфіки складників масової свідомості громадян України в умовах пандемії коронавірусу.

Методи. У статті описуються результати соціально-психологічного дослідження, проведеного в Україні в період коронавірусної епідемії та після запровадження загальнодержавного карантину. Шляхом інтернет-анкетування (16‒25 березня 2020 р.) було опитано 2424 осіб віком 18‒84 роки (середній вік – 36 років) з усіх основних регіонів України. З огляду на статевий дисбаланс отриманої вибірки (504 чоловіки та 1920 жінок), кількісний та якісний аналіз даних було проведено за статевими підгрупами.

Результати. Спільними в результатах чоловіків і жінок були: вищий рівень оцінки загроз епідемії для світу / своєї країни порівняно із загрозами для себе / власної родини; більш критичні оцінки зусиль вітчизняної влади у боротьбі з пандемією, ніж влади зарубіжних країн; середній рівень підтримки конспірологічних уявлень про пандемію; низький рівень переживання гніву щодо суб’єктів, яким приписувалася провина за цю ситуацію. Статеві відмінності проявлялися стосовно сприймання загроз коронавірусної епідемії та її висвітлення в мас-медіа, критичності оцінок кроків вітчизняної та зарубіжної влади у боротьбі з пандемією, оцінок запровадженого загальнодержавного карантину та поінформованості щодо вірусу, намірів зменшувати комунікативну активність в умовах карантину, переживання страху, роздратованості та байдужості. «Винними» в поширенні вірусу в Україні та світі респонденти переважно вважали пересічних людей (та їхні негативні риси), державні структури, мешканців та владу Китаю, туристів і заробітчан. На частоту згадування цих категорій статевий чинник впливав несуттєво.

Висновки. Пандемія коронавірусу може вважатися специфічною (екстремальною) квазіекспериментальною ситуацією, котра суттєво вплинула на масову свідомість громадян України. Позначившись на громадській думці та масових настроях українців, епідемія зумовила появу певних соціальних настанов та уявлень, частина з яких була статево зумовленою, а інша – спільною для чоловіків і жінок.