МІСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Анотація

У психологічному знанні є об’єктивна необхідність розуміння феномена міської ідентичності з метою поглиблення наукового психологічного знання про сутність цього поняття, а також з практичною метою регулювання міграційних процесів, зокрема, освітньої міграції. Оскільки міський простір є важливим компонентом соціального середовища, то параметри міської ідентичності, міра її цілісності, інтегрованості або, навпаки, суперечливості та внутрішньої конфліктності є чинником підтримання психологічного благополуччя особистості.

Мета – встановити взаємозв’язок між рівнем сформованості міської ідентичності та психологічним благополуччям у міської та сільської студентської молоді.

Методи. Застосовано «Шкалу ідентифікації з містом» М. Lalli, яка містить п’ять таких семантичних блоків, як: зовнішня цінність міста, загальна прив’язаність, зв’язок з минулим, сприйняття близькості, цілепокладання; «Шкалу психологічного благополуччя» К. Ріфф в адаптації Т.Д. Шевелєнкової, П.П. Фесенко. Опитувальник складається із шести основних шкал: позитивні стосунки з іншими, автономія, управління оточенням, особистісне зростання, мета у житті, самоприйняття. В емпіричному дослідженні взяли участь студенти денної форми навчання, серед них виділено «міських» (батьки проживають у місті) та «сільських» (батьки проживають у селі, студенти мешкають у гуртожитку університету).

Результати та висновки. З’ясовано, що цілісність, інтегрованість міської ідентичності є важливим показником підтримання психологічного благополуччя особистості. Визначено відмінності у рівні прояву міської ідентичності між міськими студентами та сільськими студентами, особливо це стосується таких компонентів, як загальна прив’язаність до міста та зв’язок з минулим. Встановлено взаємозв’язки між міською ідентичністю та показниками психологічного благополуччя, що свідчить про вплив позитивного емоційного ставлення до міста на позитивні стосунки з іншими, здатність керувати своїм оточенням, самоприйняття, бачення саме у місті своєї подальшої життєвої траєкторії, тобто студенти сприймають міське середовище як потенціал, що забезпечує можливість професійно-особистісного розвитку.