ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ІНТЕГРАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ

Анотація

Статтю присвячено проблемі визначення можливостей інтеграції психологічних знань щодо ідентичності особистості.

Мета статті – висвітлення результатів апробації методики наративної ідентичності в контексті інтегративного підходу в психології.

Методи: опитувальник наративної ідентичності (NIQ, S.T. Douglas, 2019). Методика NIQ – це міра рефлексивності пам’яті у відповідь на читання тексту; складається із 19-ти тверджень, які оцінюються за 5-бальною шкалою (від 0 = «зовсім не так» до 4 – «цілком вірно»). Опитувальник містить три шкали: 1) трансформація спогадів, 2) румінативна сепарація та ізоляція і 3) саморозуміння та самоприйняття. У нашому емпіричному дослідженні взяли участь 96 студентів-майбутніх психологів, які на першому етапі писали есе щодо травматичної кризової ситуації, а на другому етапі відповідали на запитання опитувальника.

Результати. Трансформація спогадів краще виражена в досліджуваних чоловіків, натомість жінки, хоча й не сприймають описувану ними кризову ситуацію як дискомфортну, все ж більше пам’ятають її деталі. Чоловіки більше схильні до румінацій, частіше за жінок вважають свій досвід унікальним, значущим саме для них, вони ізолюють кризову ситуацію від свого повсякденного життя, натомість жінки схильні пов’язувати події свого минулого, теперішнього та майбутнього в єдиний життєвий континуум, краще включають набутий досвід у посткризове функціонування.

Висновки. Розмежування соціальної та особистісної ідентичності необхідно для подальшої інтеграції змісту цих понять із метою більш повного розгляду феномена ідентичності в різноманітті можливих проявів; інтегративна психологія, зокрема в контексті теорії особистісної ідентичності, дедалі більше стає популярною, її теоретичні розвідки підтверджуються психодіагностичними опитувальниками, зокрема Опитувальником наративної ідентичності (NIQ, 2019), а результати діагностики, у свою чергу, зумовлюють актуалізацію наративних і дискурсивних психотерапевтичних практик.