ОСОБЛИВОСТІ ПАМ’ЯТІ ТА МИСЛЕННЯ У ВАЖКОПОРАНЕНИХ  КОМБАТАНТІВ У ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ

Світлана Анатоліївна Петреченко

doi:10.32999/ksu2312-3206/2025-2-4

Світлана Анатоліївна Петреченко Хмельницький інститут соціальних технологій Університету «Україна» https://orcid.org/0000-0002-7329-0219

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2025-2-4

Ключові слова: важкопоранений комбатант, соціально-психологічна адаптація, пам’ять, мислення, реабілітація, психодіагностика, психокорекційна підтримка

Анотація

Стаття присвячена дослідженню когнітивних особливостей пам’яті та мислення у важкопоранених комбатантів у процесі їхньої соціально-психологічної адаптації. Розглядаються вплив бойових травм, психологічного стресу та реабілітаційних чинників на ключові когнітивні процеси, що визначають успішність відновлення й інтеграції в суспільство. Особлива увага приділяється виявленню порушень вербальної пам’яті та аналітичного мислення, потенціалу образної пам’яті як ресурсу для реабілітації.Мета дослідження – визначення особливостей короткочасної, довготривалої та образної пам’яті, аналітичного мислення у важкопоранених комбатантів у процесі соціально-психологічної адаптації. Методи.У дослідженні використано теоретичні, емпіричні та статистичні методи. Проведено емпіричне дослідження з важкопораненими комбатантами віком 25-47 років. Для оцінки когнітивних функцій застосовано методику «Заучування 10 слів» A. Luria, тест «Пам’ять на образи» та прогресивні матриці J. Raven і L. Penrose. Дослідження охоплювало чотири етапи: психодіагностичний, аналітичний, формувальний і контрольний. Результати. Первинна діагностика виявила виражені порушення короткочасної та довготривалої вербальної пам’яті, знижену здатність до аналітичного мислення. Образна пам’ять виявилася відносно збереженою, хоча й мала індивідуальні коливання. Після проходження психокорекційної програми, яка включала когнітивні тренінги, психологічне консультування, релаксаційні техніки та елементи когнітивно-поведінкової терапії, відзначено позитивну динаміку в усіх вимірюваних показниках.Найкращі результати демонстрували учасники з нижчим рівнем тривожності та вищою мотивацією до одужання. Висновки. Результати підтверджують, що когнітивні порушення є типовими у важкопоранених комбатантів на ранніх етапах адаптації. Водночас збережені ресурси образної пам’яті відкривають перспективи використання візуальних методик у реабілітації. Комплексна психологічна підтримка сприяє покращенню когнітивного функціонування, а її своєчасне застосування підвищує ефективність соціально-психологічної адаптації. Подальші дослідження доцільно спрямувати на вивчення впливу типів поранень, особливо черепно-мозкових, на когнітивні функції.

Посилання

1. Асєєва Ю., Аймедов К., Касикова М. Психологічні особливості осіб із різним військовим досвідом. Ментальне здоров’я. 2024. №1. С. 3-9. URL: https://surl.li/yzfvhs.
2. Григор’єва К., Веліховська А. Значення пам’яті у житті людини. С. 83-86. URL: https://surl.li/jlkeoe.
3. Данилюк І., Предко В., Трайно Р. Характеристика основних структурних проявів життєстійкості особистості в умовах війни. Проблеми гуманітарних наук. Психологія. 2023. № 51. С. 46-52. URL: https://surl.li/zzdtsg.
4. Деменко О. Ф. Особливості соціальної адаптації особистості в умовах сучасного кризового суспільства. Актуальні проблеми психологічної та соціальної адаптації в умовах кризового суспільства: зб. Матеріалів ІV всеукр. наук.-практ. круглого столу з міжнародною участю (м. Ірпінь, 24 квіт. 2019 р.). Ірпінь, 2019. С. 18-21.
5. Конаржевська В. І., Сіренко А. Є. Критичне мислення як складова формування комунікативних якостей військового лідера. Збірник наукових праць «Педагогіка та психологія». Харків, 2017. №58. С. 90-99.
6. Кравченко А. А. Мислення як фактор становлення сучасної особистості: філософсько-освітній аспект. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2017. №71. С. 52-57.
7. Методики дослідження пам’яті. Stud.com.ua. URL: https://surl.li/lcqnns.
8. Москальов І., Пешко С. Психологічні засади сприймання інформації: історія становлення й значення для військовослужбовців Збройних сил України. Наукові записки. 2025. №1. С. 109-114. URL: https://surl.lu/gjfdyi.
9. Прогресивні матриці Равена. Scribd. URL: https://surl.li/fqzihu.
10. Пустовий О. Дослідження емоційного стану учасників бойових дій на Сході України. Організаційна психологія. Економічна психологія. №4(11), 2019. С. 86-92.
11. Blacker K., Hamilton J., Roush G., Pettijohn K. Cognitive Training for Military Application: a Review of the Literature and Practical Guide. Journal of Cognitive Enhancement. 2019. №3(1). P. 1-21. URL: https://surl.lu/gsdjov.
12. Gerver C., Griffin J., Dennis N., Beaty R. Memory and creativity: A meta-analytic examination of the relation- ship between memory systems and creative cognition. National Library of Medicine. 2023. P. 2116-2154. №30(6). URL: https://surli.cc/wgfvbo.
13. Price M., Zanesco A., Denkova E., Jha A. Examining factors associated with self-reported cognitive functioning in elite military settings: considerations of combat experiences and post-traumatic stress symptomology. National Library of Medicine. 2024. №14.
14. Russell B., Mussap A. Posttraumatic stress, visual working memory, and visual imagery in military personnel. National Library of Medicine. 2023. №21. P. 1-18. URL: https://surl.li/psdezz.
15. Venza E., Jeffrey S., Zientz J., Devlin C., Bailie J., Darr A., Babakhanyan I., Chapman S. SMART accelerates rate of cognitive gains in service members with mTBI and PTSD. Frontiersin. 2025. №19. URL: https://surl.li/xvcfia.