СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ ЕМОЦІЙНОЇ ЕКСПРЕСИВНОСТІ НАЙБЛИЖЧОГО ОТОЧЕННЯ СТОСОВНО ОСІБ ІЗ ПСИХІЧНИМИ ТА ФІЗИЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ

Ключові слова: емоційна експресивність, хронічна хвороба, члени родини, медперсонал, якість життя

Анотація

Метою дослідження є систематичний огляд джерел із проблеми емоційної експресивності найближчого оточення щодо осіб із психічними й фізичними захворюваннями. Методами дослідження є аналіз, синтез, узагальнення наукової літератури в період 2018–2022 рр. Пошук здійснювався за допомогою ключових слів «емоційна експресивність», «емоційна експресивність стосовно осіб із хронічними захворюваннями», «емоційна експресивність із боку піклувальників, членів сім’ї, медперсоналу» з використанням баз Scopus, PsycINFO, ResearchGate, Web of Science, PubMed, Ind- Med. Ці бази було вибрано з огляду на те, що вони вміщують більшість статей із медичної та психологічної галузей. Після пошуку статей у цих наукометричних базах здійснено додатковий пошук у Reaerch4Life та Mendeley, щоб переконатися в повному охопленні відповідних публікацій. Основними критеріями відбору джерел для аналізу були: а) період проведення досліджень (2018–2022 рр.); б) розроблення чіткої методології дослідження, з позиції якої перебіг хронічного захворювання пов’язаний із сімейними відносинами та ставленням до особи із захворюванням; в) у дослідженнях узяли участь діади – особи з хронічним захворюванням та їхні родичі, партнери або медичні працівники; г) наявність емпіричного дослідження з використанням змішаних або кількісних методів дослідження, зокрема стандартизованих методик вивчення емоційної експресивності та отримання надійних результатів; ґ) предметом дослідження є емоційна експресивність стосовно осіб із хронічними фізичними чи психічними захворюваннями; д) дослідження представлені в журналах, які індексовані в наукометричних базах. Результати дослідження свідчать про те, що спостерігається тенденція до вивчення емоційної експресивності стосовно осіб із фізичними захворюваннями порівняно з психічними розладами. Також з’являються дослідження про реципрокний характер емоційної експресивності, розроблення специфічних сімейних інтервенцій та важливість низького прояву емоційної експресивності з боку медперсоналу в підтриманні якості життя осіб із хронічними захворюваннями. Важливим висновком є те, що, попри існування досліджень емоційної експресивності стосовно осіб із фізичним діагнозом, деякі хвороби, які потребують значної підтримки з боку родичів, залишаються за фокусом уваги. Вироблення чітких методологічних засад дослідження та вивчення емоційної експресивності з боку родичів і медперсоналу щодо осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями становить перспективи подальших досліджень.

Посилання

1. Barrowclough, C., Tarrier, N., & Johnston, M. (1996). Distress, expressed emotion, and attributions in relatives of schizophrenia patients. Schizophrenia Bulletin, 22(4), 691–701. DOI: 10.1093/schbul/22.4.691 [in English].
2. Brewin, C.R., MacCarthy, B., Duda, K., & Vaughn, C.E. (1991). Attribution and expressed emotion in the relatives of patients with schizophrenia. Journal of Abnormal Psychology, 100(4), 546–554. DOI: 10.1037/0021-843X.100.4.546 [in English].
3. Çolpan, M., Eray, Ş., Eren, E., & Pınar Vural, A. (2018). Perceived Expressed Emotion, Emotional and Behavioral Problems and Self-Esteem in Obese Adolescents: A Case-Control Study. Journal of Clinical Research in Pediatric Endocrinology, 10(4), 357–363. DOI: 10.4274/jcrpe.0101 [in English].
4. Dogan, B., Ozmen, S., Oyku Memis, C., Sair, A., Akyol, A., & Sevincok, L. (2020). Affective temperament traits may explain high expressed emotion in caregivers of patients with Alzheimer’s disease. Psychogeriatrics, 20(5), 746–753. DOI: 10.1111/psyg.12588 [in English].
5. Ellis, J.D., Resko, S.M., Brown, S., Agius, E., Kollin, R., & Burlaka, V. (2020). Correlates of Expressed Emotion Among Family Members of Individuals Who Sought Treatment for Opioid Use. The Journal of Nervous and Mental Disease, 208(11), 870–875. DOI: 10.1097/NMD.0000000000001220 [in English].
6. Hack, J., & Martin, G. (2018). Expressed emotion, shame, and non-suicidal self-injury. International Journal of Environmental Research and Public Health, 15(5), 890–908. DOI: 10.3390/ijerph15050890 [in English].
7. Hayta, S.B., Guner, R., Akyol, M., Albayrak, F., Kuğu, N., & Ozcelik, S. (2018). Increased expressed emotion in patients with psoriasis. Neuropsychiatria i Neuropsychologia, 13(1), 9–16. DOI: 10.5114/nan.2018.77449 [in English].
8. Hooley, J.M. (1985). Expressed emotion: A review of the critical literature. Clinical Psychology Review, 5(2), 119–139. DOI: 10.1016/0272-7358(85)90018-2 [in English].
9. Hooley, J.M., & Licht, D.M. (1997). Expressed emotion and causal attributions in the spouses of depressed patients. Journal of Abnormal Psychology, 106(2), 298–306. DOI: 10.1037/0021-843X.106.2.298 [in English].
10. Leff, J., & Vaughn, C. (1985). Expressed emotion in families: Its significance for mental illness. New York : Guilford Press, 241 p. [in English].
11. Nalbant, K., Kalayci, B.M., & Akdemır, D. (2020). Attachment Security and Perceived Expressed Emotion in Adolescents with Anorexia Nervosa. Turk Psikiyatri Dergisi, 31(1), 25–33. DOI: 10.5080/u23602 [in English].
12. Pauli-Pott, U., Bauer, L., Becker, K., Mann, C., Müller, V., & Schloß, S. (2021). Parental positive regard and expressed emotion – prediction of developing attention deficit, oppositional and callous unemotional problems between preschool and school age. European Child and Adolescent Psychiatry, 30(9), 1391–1400. DOI: 10.1007/s00787-020-01625-1 [in English].
13. Safavi, R., Berry, K., & Wearden, A. (2018). Expressed emotion, burden, and distress in significant others of people with dementia. Journal of Family Psychology, 32(6), 835–840. DOI: 10.1037/fam0000444 [in English].
14. Sharma, A., Nehra, R., & Grover, S. (2020). Correlates of expressed emotions as perceived by patients with bipolar disorder. International Journal of Social Psychiatry, 67(6), 632–642. DOI: 10.1177/0020764020966633 [in English].
15. Uçar, H.N., Aydin Köker, S., & Tekin, U. (2020). Irritability and perceived expressed emotion in adolescents with iron deficiency and iron deficiency anemia: a case-control study. Journal of Pediatric Hematology/Oncology, 42(6), 403–409. DOI: 10.1097/MPH.0000000000001663 [in English].
16. Weisman, A., López, S.R., Karno, M., & Jenkins, J. (1993). An attributional analysis of expressed emotion in Mexican-American families with schizophrenia. Journal of Abnormal Psychology, 102(4), 601–606. DOI: 10.1037/0021-843X.102.4.601 [in English].
Опубліковано
2022-09-08
Сторінки
109-116
Розділ
СЕКЦІЯ 4 МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ