ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ ВИНАХІДНИКА В УМОВАХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

  • А.І. Безпалко Національний університет «Львівська політехніка»
Ключові слова: психологічне супроводження, розвиток обдарованості, обдарована творча особистість, винахідницька діяльність, технічна обдарованість

Анотація

У роботі розкрито особливості психологічного супроводження такого процесу, як розвиток обдарованих студентів, схильних до винахідницької діяльності в умовах ВНЗ. З’ясовано, що воно спрямоване на гармонізацію актуалізованих психічних утворень, мотиваційних і пізнавальних процесів студентів-винахідників. Аналіз численних праць із цієї проблематики довів, що досі не було розроблено відповідної функціональної моделі психологічного супроводження, орієнтованої саме на розвиток обдарованих особистостей, що актуалізувало потребу її обґрунтування у цій роботі. Обґрунтовано, що психологічне супроводження має теоретико-прикладне значення у психології, оскільки є комплексною багатовекторною розвивальною взаємодією психолога та обдарованої особистості, включаючи формування, створення і підтримання необхідних психологічних умов для творчої винахідницької діяльності в умовах освітнього навчально-виховного процесу, тому потребує вироблення цілого алгоритму з розвитку та активізації творчого потенціалу обдарованих.

Посилання

1. Алексєєва С. Психолого-педагогічний супровід обдарованої молоді у підготовці до вибору кар’єри. Навчання і виховання обдарованої дитини : теорія і практика. Зб. наук. праць. Вип. 1. 2013. С. 115–122.
2. Баграмянц М. Проблема одаренности в контексте социальной среды. Философия и общество: науч.-теорет. журн. 2005. № 1. С. 65–80.
3. Выготский Л. Воображение и творчество в детском возрасте. Москва: Просвещение, 1991. 93 с.
4. Гнатюк М. Розвиток технічної обдарованості у студентів дослідницьких університетів як джерело створення об’єктів інтелектуальної власності. Навчання і виховання обдарованої дитини : теорія і практика. Зб. наук. праць. Вип. 1. 2013. С. 212–219.
5. Диса О. В. Внутрішній діалог як механізм творчого мислення: автореф. дис. … к. пед. н.: спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології». Одеса, 2005. 17 с.
6. Зозуляк-Случик Р. Обдарована особистість як об’єкт процесу соціалізації. Інтелект і особистість: матеріали семінару «Інтелект і особистість» та круглого столу «Структура особисті дитини у віковому виміри», 27 квітня 2010 р. / НАПН, Ін-т обдар. дитини. Київ,
2010. С. 35–37.
7. Липова Л., Морозова Л., Бондарів І. Діагностика дитячої обдарованості та психолого-педагогічні особливості обдарованих дітей. Рідна школа. 2003. № 5. С. 9–11.
8. Лякішева А. Соціально-педагогічні умови розвитку обдарованих дітей у центрах науково-технічної творчості: автореф. дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка». Київ, 2007. 18 с.
9. Музика О. Мотивація творчої активності технічно обдарованих підлітків: автореф. дис. … канд. психол. н.: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Київ, 2001. 22 с.
10. Пінчук Н. Специфіка прояву і розвитку технічної обдарованості в підлітковому віці. Навчання, виховання обдарованої особистості : теорія і практика. Київ: Інститут обдарованої дитини, 2008. Вип. 1. С. 178–180.
11. Савенков А. Прогнозирование развития детской одаренности. Одаренный ребенок. 2012. № 3. С. 26–42.
12. Стратегії творчої діяльності: школа В. О. Моляко // За заг. ред. В. Моляко. Київ: Освіта України, 2008. 702 с.
13. Тихомирова Т. Средовые факторы развития одаренности. URL: http://www.intelligence.su/lib/00061.htm.
14. Фарман И. Воображение в структуре познания. Москва: ИФРАН, 1994. 215 с.
15. Фокина Е. Формирование межличностных отношений одаренных детей со сверстниками в гетерогенных коллективах массовой начальной школы: автореф. дисс. …. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» Москва,
2003. 18 с.
16. Юркевич В. Проблема эмоционального интеллекта. Вестник практической психологии образования. 2005. № 3 (4). С. 4–10.
Опубліковано
2018-08-31
Сторінки
7-13
Розділ
СЕКЦІЯ 6 ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ