ДОСЛІДЖЕННЯ РОДИН, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Ключові слова: шлюбна та батьківська підсистема, модель, стиль виховання, батьківсько-дитячі відносини, показник, психологічні змінні

Анотація

Мета – дослідження батьківсько-дитячих відносин на рівні двох підсистем – шлюбної та батьків- ської – з метою визначення психологічних особливостей родин, які виховують дітей з особливими освітніми потребами. Методи. Для дослідження родин, які виховують дітей раннього віку з особливими освітніми потре- бами, були використані такі психологічні методики: «Аналіз сімейних взаємин» (АСВ) Е. Ейдеміл- лера та В. Юстицкіса, «Фрайбурзький особистісний опитувальник» (Freiburg Personality Inventory, FPI), методи «Вивчення акцентуацій характеру» А. Егідеса (у модифікації І. Слободянюка, О. Холодової, О. Олексенко) та «Вивчення батьківського ставлення» А. Варга, В. Століна. Крім того, реалізовано такі статистичні методи: метод порівняння середніх значень (Compare Means) з метою порівняння середніх показників особистісних чинників у дорослих різних груп. Результати. У процесі проведеного наукового дослідження були отримані такі результати: вихідним емпіричним фактажем для визначення характеристик дитячо-батьківських стосунків стали змінні, які були визначені за допомогою стандартизованих психодіагностичних засобів. Побудовано факторну модель батьківсько-дитячих взаємовідносин, до яких було включено 10 чинників, а саме: «авторитарна виховна диспозиція», «потуральна виховна диспозиція», «конструктивна виховна протекція», «психастенічна осо- бистісна диспозиція», «амбівалентна особистісна диспозиція», «поблажливо-байдужа особистісна дис- позиція», «домінантно-агресивна особистісна диспозиція», «екстравертована особистісна диспозиція», «інтровертовано-педантична особистісна диспозиція», «пасивно-захисна особистісна диспозиція». Необхідно підкреслити, що під час порівняння середніх показників особистісних чинників респон- дентів факторна оцінка визначила кількісну міру прояву особистісного чинника. Узагальнено дані статистично значимих відмінностей щодо вираженості чинників досліджуваних від- повідно до статі. Визначено, що жінки більш схильні до прояву конструктивного відношення до власної дитини. Проведено дослідження чинників у досліджуваних за рівнем сімейного функціонування. Визна- чено, що члени дисфункційної та пвсевдофункційної родини схильні до утвердження та пропагування культу дитини, вони прагнуть до максимального задоволення різноманітних потреб дитини. Висновки. Таким чином, змістовне наповнення окреслених чинників батьків є ядром успішної організації та реалізації психологічного супроводу.

Посилання

1. Бодалев А.А., Столин В.В. Общая психодиагностика. Санкт-Петербург : Речь, 2006. 440 с.
2. Варга А.Я. Системная психотерапия супружеских пар. Москва : Когито-Центр, 2016. 342 с.
3. Егидес А. Как разбираться в людях, или Психологический рисунок личности. Москва : АСТ-Пресс, 2002. 94 с.
4. Захарюта Н.В. Возможности и пути развития творческого потенциала личности детей дошкольного возраста. Вестник Адыгейского гос. ун-та. Серия «Педагогика и психология». 2009. Вып. 4 (51). С. 246–256.
5. Луценко О.Л. Фрайбурзький особистісний опитувальник FPI – перевірка валідності та локальна стандартизація. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2016. Вип. 61. С. 49–54
6. Погорільська Н.І. Чинники та показники психологічної адаптованості матерів дітей юнацького віку з обмеженими можливостями : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.04 ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Київ, 2010. 15 с.
7. Радчук Г.К. Діалогізація дитячо-батьківських стосунків як чинник ранньої профілактики девіацій у становленні особистості. Теорія та практика профілактичної роботи з дітьми, схильними до девіантної поведінки: український і міжнародний досвід : монографія / О. Янкович, О. Кікінежді, І. Козубовська, В. Поліщук, Г. Радчук та ін. Тернопіль : Осадца Ю.В., 2018. С. 173–182.
8. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В.Ю. Психология и психотерапия семьи. Санкт-Петербург : Питер, 1999. 656 с.
Опубліковано
2021-12-01
Сторінки
171-178
Розділ
СЕКЦІЯ 5 СПЕЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ