ЕМОЦІЙНА ЕКСПРЕСИВНІСТЬ У КОНТЕКСТІ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ, ДО ІНШИХ І ДО СВІТУ

Ключові слова: емоційна експресивність, ставлення, ставлення до себе, ставлення до інших, ставлення до світу, особи з хронічними захворюваннями

Анотація

Метою роботи є здійснення теоретичного зіставного аналізу конструкту емоційної експресивності та категорії ставлення в сучасній зарубіжній і вітчизняній літературі. Методом дослідження є теоретичне вивчення літератури в сукупності аналізу, синтезу та узагальнення. Результати дослідження свідчать про те, що категорія ставлення пов’язана із ціннісно-смисловою сферою особистості та визначається ставленням до себе, до інших і до світу. Виокремлено поняття екс- пресивної емоційності як сукупності теплоти, критичності, емоційної гіперопіки та ворожості. Встанов- лено негативний вплив емоційної експресивності на якість життя особи з хронічними захворюваннями. З’ясовано, що наявні емпіричні дані, представлені в сучасних зарубіжних дослідженнях, важко концепту- алізуються через брак єдиного методологічного підходу до дослідження емоційної експресивності, незва- жаючи на достатню кількість методик для її експериментального вивчення. У висновках дослідження представлено спільні й відмінні ознаки ставлення та емоційної експресив- ності за такими критеріями, як зміст понять, історія виникнення, теоретичні підходи й моделі, методи дослі- дження, суб’єкти, об’єкти, параметри. Визначено, що найважливішою відмінністю цих понять є ширший діапазон ставлення порівняно з емоційною експресивністю, а також зв’язок ставлення із ціннісно-смисло- вою сферою особистості. У цьому контексті вагомого значення набуває поняття самоставлення, яке слугує причиною високого рівня емоційної експресивності щодо інших. Попри можливе існування значної кіль- кості об’єктів ставлення, у контексті нашого дослідження провідного значення набувають об’єкти здоров’я та хвороби, оскільки саме вони пов’язані з рівнем емоційної експресивності. Іншим важливим аспектом є види емоційної експресивності в межах категорії ставлення та їхні параметри. Найбільш поширеними для опису емоційної експресивності вважаються модуси та рівні, тоді як для визначення категорії ставлення оперують параметрами модусу, інтенсивності і широти. Перспективами дослідження є комплексне вивчення емоційної експресивності з виробленням методологічних засад дослідження та з огляду на вивчення катего- рії ставлення, а також підходи рис особистості, каузальної атрибуції і діатезного стресу.

Посилання

1. Богучарова О. Ставлення курсантів МВС України до здорового стилю життя: гендерний аспект. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2009. № 1(21). C. 15–20.
2. Сучасний тлумачний словник української мови : 100 000 слів / за заг. ред. В. Дубічинського. Харків : Школа, 2009. 1008 c.
3. Ломов Б. Методологические и теоретические проблемы психологии. Москва : Наука, 1984. 444 с.
4. Максименко С. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури : навчальний посібник для вищих шкіл. Київ : Наукова думка, 1998. 226 с.
5. Мясищев В. Психология отношений: избранные психологические труды. Москва : Ин-т практической психологи ; Воронеж : МОДЭК, 1998. 362 с.
6. Attribution and expressed emotion in the relatives of patients with schizophrenia / C. Brewin., B. MacCarthy, K. Duda, C. Vaughn. Journal of Abnormal Psychology. 1991. Vol. 100. № 4. P. 546–552.
7. Brown G., Rutter M. The measurement of family activities and relationships: a methodological study. Human Relations. 1966. Vol. 19. № 3. P. 241–263.
8. Gottschalk L., Gleser G. The measurement of psychological states through the content analysis of verbal behavior. Berkeley : University of California Press, 1969. 281 p.
9. Hooley J., Licht D. Expressed emotion and causal attributions in the spouses of depressed patients. Journal of Abnormal Psychology. 1997. Vol. 106. № 2. P. 298–311.
10. Leff J., Vaughn C. Expressed emotion in families: its significance for mental illness. New York : Guilford Press, 1985. 217 p.
11. Reduction of high expressed emotion and treatment outcomes in anorexia nervosa – caregivers’ and adolescents’ perspective / J. Philipp, S. Truttmann, M. Zeiler, C. Franta, T. Wittek, G. Schöfbeck, A. Karwautz. Journal of Clinical Medicine. 2020. Vol. 9. № 7. P. 2021–2025.
12. Burnout of long-term care facility employees: relationship with Employees’ expressed emotion toward patients / K. Tanaka, N. Iso, A. Sagari, A. Tokunaga, R. Iwanaga, S. Honda, G. Tanaka. International Journal of Gerontology. 2015. Vol. 9. № 3. P. 161–165.
13. Bodily expressed emotion understanding research: a multidisciplinary perspective / J. Wang, N. Badler, N. Berthouze, R. Gilmore, K. Johnson, A. Lapedriza, Xin Lu, N. Troje. Workshops held at the 16th European Conference on Computer Vision, Glasgow, August 23, 2020 – August 28, 2020. Berlin : Springer Science and Business Media, 2020. P. 733–746.
14. A review of expressed emotion research in health care / A. Wearden, N. Tarrier, C. Barrowclough, T. Zastowny, A. Rahill. Clinical Psychology. 2000. Vol. 20. № 5. P. 633–666.
15. Zasiekina L., Zasiekina D. Expressed Emotion towards individuals with diabetis as communication patterns and language framework. Психолінгвістика в сучасному світі – 2019 : матеріали XIV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, м. Переяслав-Хмельницький, 24–25 жовтня 2019 р. / ред. : Л. Калмикова, Н. Харченко, І. Мисан. Переяслав-Хмельницький : ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», 2019. С. 68–72.
16. Zubin J., Spring B. Vulnerability: a new view of schizophrenia. Journal of Abnormal Psychology. 1977. Vol. 86. № 2. P. 103–107.
Опубліковано
2021-12-01
Сторінки
55-61
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ