ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ГОРЯ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19

Валерій Лаврентійович Зливков; Світлана Олексіївна Лукомська

doi:10.32999/ksu2312-3206/2021-3-12

Валерій Лаврентійович Зливков https://orcid.org/0000-0002-8404-8866
Світлана Олексіївна Лукомська https://orcid.org/0000-0002-0360-6484

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-3-12

Ключові слова: COVID-19, втрата, горе, адаптація до втрати, скорбота, онкопацієнти, посттравматичне зростання.

Анотація

Статтю присвячено проблемі визначення особливостей переживання горя від втрати близьких людей під час пандемії коронавірусної інфекції. Пандемія COVID-19 становить надзвичайну загрозу для світового здоров’я, а втрата у вузькому та широкому контекстах нині стосується багатьох аспектів життя людей. Мета статті – емпіричне вивчення особливостей горювання під час пандемії COVID-19. Методи дослідження: Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS, A.S. Zigmond і R.P. Snaith, 1983, адаптація А.В. Андрущенко, 2003) опитувальник посттравматичного зростання (PGI, Р. Тадеші і Л. Калхаун, адаптація М. Магомед-Емінова) й опитувальник реакцій горювання (HGRC, N.S Hogan, 2001, адаптація В.Л. Зливкова, С.О. Лукомської, 2020). У дослідженні взяли участь 274 особи, з них 136, чиї рідні чи близькі друзі померли від COVID-19 і його ускладнень, і 138 родичів померлих унаслідок онкологічних хвороб. Результати дослідження: в обох вибірках виявлено субклінічно виражену депресію, так званий межовий стан, однак у разі смерті від коронавірусу рідні відчувають помірно виражену тривогу, тоді як після смерті від онкологічних хвороб у родичів рівень тривоги у межах норми. Родичі померлих від COVID-19 мають більше виражені реакції горювання і менше – особистісного і посттравматичного зростання, у разі смерті від онкохвороб рідні мають вищі показники за посттравматичним зростанням, зокрема за такими шкалами, як «ставлення до інших» і «сила особистості», не в останню чергу це зумовлено наявністю паліативного догляду та соціальної підтримки, які при COVID-19 та його усклад- неннях зведені до мінімуму, що посилює тривогу, почуття відстороненості й ізольованості від соціуму. Висновки: процес горювання більше виражений у разі смерті рідних від коронавірусу, ніж від онкохвороб, він характеризується здебільшого панічними реакціями, відчуттям провини, гніву, само- ізольованості від інших людей. Отримані нами дані підтверджують результати попередніх зарубіж- них досліджень, зокрема й те, що раптовість смерті, неможливість попрощатися посилюють симптоми горювання і можуть зумовити пролонговану реакцію горя.

Посилання

1. Коробанова О.Л. Соціальна взаємодія та переживання складних соціальних ситуацій в умовах пандемії COVID-19. Проблеми політичної психології. 2020. Вип. 9 (23). С. 73–94.
2. Коробка Л. Стигматизація осіб із COVID-19 в умовах поширення пандемії коронавірусу: соціально- психологічний аспект. Проблеми політичної психології. 2020. № 23. С. 94–109.
3. Титаренко Т.М. Можливості збереження психологічного благополуччя в ситуації пандемії. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2021. № 3 (1). С. 1–7.
4. Bertuccio R.F., Runion M.C. Considering grief in mental health outcomes of COVID-19. Psychological trauma: theory, research, practice and policy. 2020. Vol. 12 (S1). P. 87–89.
5. Eisma M.C., Tamminga A., Smid G.E., Boelen P.A. Acute grief after deaths due to COVID-19, natural causes and unnatural causes: An empirical comparison. Journal of affective disorders. 2021. Vol. 278. P. 54–56.
6. Hockey J. The importance of being intuitive: Arnold van gennep’s the rites of passage. Mortality. 2002. Vol. 7 (2). P. 210–217.
7. Hogan N.S., Schmidt L.A. Testing the grief to personal growth model using structural equation modeling. Death studies. 2002. Vol. 26 (8). P. 615–634.
8. Neimeyer R.A., Lee S.A. Circumstances of the death and associated risk factors for severity and impairment of COVID-19 grief. Death Studies. 2021. P. 1–9.
9. Pearce C., Honey J.R., Lovick R., Creamer N.Z., Henry C., Langford A. ‘A silent epidemic of grief’: a survey of bereavement care provision in the UK and Ireland during the COVID-19 pandemic. BMJ open. 2021. Vol. 11 (3). P. e046872.
10. Stroebe M., Schut H. Bereavement in Times of COVID-19: A Review and Theoretical Framework. Omega. 2020. Vol. 82 (3). P. 500–522.
11. Stroebe M., Schut H., Stroebe W. Health outcomes of bereavement. The Lancet. 2007. Vol. 370 (9603). P. 1960–1973.
12. Turner V. Liminality and communitas. The ritual process: Structure and anti-structure. 1969. Vol. 94 (113). P. 125–30.
13. Wallace C.L., Wladkowski S.P., Gibson A., White P. Grief during the COVID-19 pandemic: considerations for palliative care providers. Journal of pain and symptom management. 2020. Vol. 60 (1). P. e70-e76.