ДИНАМІКА АРХЕТИПОВИХ ОБРАЗІВ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ ПСИХОЛОГІВ-ФАХІВЦІВ

Ключові слова: професіоналізація, архетип, модель, образ, Я, фактор, активність, сила, оцінка.

Анотація

Мета. Ознайомити з методами та результатами дослідження динаміки архетипових образів професійного становлення психологів, що мають різний стаж роботи. Методи. Аналіз публікацій із рівнем доказовості з використанням баз даних Web of Science, Scopus, eLIBRARY, бібліографії ключових статей. Використовувалися емпіричні методи: алгоритм написання й аналізу казок А. Яцюк, в авторській модифікації, у комбінації з методикою «Особистісний диференціал» (варіант, адаптований у Науково-дослідному інституті імені В.М. Бехтерєва). Результати. Проведено психодіагностичне вивчення динаміки архетипових образів професійного спрямування, що розвивається завдяки динаміки чинника активності образу Я, який зростає на етапі професійної адаптації, маючи плато між етапами професійної адаптації та первинної професіоналізації, поступово зростає до етапу професійної майстерності; чинник активності образу героя за тенденцією перебігу схожий на чинник активності образу Я. Тобто образ Персони цілком відповідає образу Я фахівців, вони розуміють та рефлексують своє соціальне обличчя або професійне Я; чинник сили образу Я – спостерігається тенденція вираженості у фахівців на етапі професійної майстерності. Вольові якості особистості виражені у фахівців на етапі професійної майстерності, максимально низькі у спеціалістів, що тільки починають займатися професійною діяльністю; чинник сили образу героя досягає найбільш пікового розвитку на етапі професійної майстерності; чинник оцінки образу антигероя для спеціалістів узагалі не має значення через тенденцію до високого рівня саморефлексії, унаслідок чого повноцінного аналізу власних негативних якостей та прийняття їх у повному обсязі; чинник сили образу антигероя поступово зростає та набуває адекватної оцінки, уникає знецінення, але спостерігається спадання в оцінці вольових якостей особистості на етапі професійної діяльності, що є свідченням або прийняття своєї Тіні або вираженості в особистості негативних професійних характеристик. Висновки. У процесі оброблення статистичних даних було встановлено найбільше змін в образі Я досліджуваних, а саме за чинниками сили, активності образу Я, а також чинника сили образу антигероя.

Посилання

1. Білоус В. Використання психотерапевтичних методик у роботі шкільного психолога з учнями. Таврійський вісник освіти. 2016. № 1. С. 250–258.
2. Гоц Л. Архетип і архетипний образ: проблеми термінології у дослідженнях культури. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. № 4. С. 52–57. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ vdakkkm_2017_4_13 (дата звернення: 10.06.2021).
3. Доценко Е., Борко Т. Практический психолог как шаман. Журнал практического психолога. 2002. № 6. С. 5–15.
4. Єременко Л. The factors of job satisfaction and motivation of professional activity. Теорія і практика сучасної психології. 2018. № 1. С. 146–149.
5. Засєкіна Л. Українські прислів’я і приказки як психолінгвістичний ресурсу когнітивно-поведінкової терапії тривожних розладів. Психологічні перспективи. 2014. № 24. С. 112–124.
6. Кокун О. Психологічно-професійні передумови професійного самоздійснення фахівців. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України. 2015. Т. VI : Психологія обдарованості. Вип. 10. С. 39–49.
7. Кухаренко О. Архетипи як основа образів персонажів обрядової дії українського весілля. Вісник Маріупольського державного університету. Серія «Філософія, культурологія, соціологія». 2018. №. 16. С. 60–67.
8. Марк М., Пирсон К. Герой и бунтарь. Создание бренда с помощью архетипов / пер. с англ. О. Домнина, О. Сухенко. Санкт-Петербург : Питер, 2005. 336 с.
9. Одінцова А. Психологічний потенціал казки як метод розвитку життєвої ролі. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2014. № 1. Т. 1. С. 69–73.
10. Турецька Х., Сазонова О. Нейрофізіологічне підґрунтя символдрами як психодинамічного напряму психотерапії. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2019. № 1. С. 244–249. DOI: 10.32999/ksu2312-3206/2019-1-57 (дата звернення: 10.06.2021).
11. Faber M., Mayer J. Resonance to archetypes in media: There’s some accounting for taste. Journal of Research in Personality. 2009. № 43 (3). P. 307–322. DOI: 10.1016/j.jrp.2008.11.003 (дата звернення: 10.06.2021).
12. Hart D., Brady F. Spirituality and archetype in organizational life. Business Ethics Quarterly. 2005. № 15 (3). Р. 409–428.
13. Hilman J. Archetypal Psychology : Uniform Edition of the Writings of James Hillman. Washington : Spring Publications. 2013. 160 р.
14. Jung C. Four Archetypes (From Vol. 9, Part 1 of the Collected Works of C. Jung) (Jung Extracts). Princeton : Princeton University Press, 2010. 200 p.
15. Maloney A. Preference ratings of images representing archetypal themes: An empirical study of the concept of archetypes. The Journal of Analytical Psychology. 1991. № 44 (1). Р. 101–116.
16. Veen S. The consumption of heroes and the hero hierarchy of effects. Advances in Consumer Research. 1994. № 21 (1). Р. 332–336.
Опубліковано
2021-10-19
Сторінки
21-28
Розділ
СЕКЦІЯ 1 ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ