ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ ПІДПРИЄМСТВА У КРИЗОВИЙ ПЕРІОД

  • Сергій Олексійович Кличковський
Ключові слова: психологічна атмосфера, кризовий стан, особистість, міжособистісна взаємодія, колектив

Анотація

Метою статті є висвітлення емпіричного дослідження соціально-психологічного клімату на підпри­ємстві у кризовий період.

Методи. Відповідно до мети нами проводилось емпіричне дослідження, у ході якого використовува­лись такі методики: «Соціально-психологічна самооцінка колективу» (методика Р.С. Немова), методика «Оцінки психологічної атмосфери організації» (Ф. Фідлера), методика «Формування позитивної групо­вої мотивації» (В.О. Розанової).

Результати: Стаття присвячена емпіричному дослідженню соціально-психологічного клімату на підприємстві у кризовий період. У ході попереднього теоретичного дослідження виявлено, що наяв­ність оптимального соціально-психологічного клімату на підприємстві допомагає швидше подолати кризовий стан. Завданням статті є окреслення емпіричних даних щодо особливостей існування соці­ально-психологічного клімату на підприємстві у кризовий період.

На нашу думку, криза на підприємстві призводить до негативних змін як на груповому рівні (колективи), так і на рівні індивідуально-особистому. Члени групи через призму власних відчуттів оцінюють стан під­приємства, розуміючи наявні проблеми і переносячи їх на міжособистісний рівень взаємодії у підрозділі.

У нашому дослідженні соціально-психологічний клімат визначається через три показники: психоло­гічна атмосфера, групова мотивація досягнення успіху та соціально-психологічна самооцінка колекти­ву. Соціально-психологічна самооцінка колективу виражається за допомогою таких складників, як від­повідальність, колективізм, згуртованість, відкритість, організованість, інформованість та стремління зберегти цілісність групи.

Висновки. Отже, проаналізувавши результати дослідження, ми можемо дійти таких висновків. Унаслідок кризового періоду та наявності індивідуально-психологічних особливостей членів колекти­вів у представлених групах відсутні позитивні тенденції щодо наявності оптимального соціально-пси­хологічного клімату у групі. Всі групи мають складності, які проявляються у недостатньому рівні сімох складників соціально-психологічного клімату.

Найкращі показники серед представлених у цьому дослідженні продемонстрував відділ охорони. Проте, на нашу думку, це насамперед пов’язано саме з індивідуально-психологічними особливостями членів даної групи, їх усталених принципів, їх специфічного попереднього досвіду роботи, а не з пра­вильною управлінською політикою підприємства.

Своєю чергою, покращення соціально-психологічного клімату, на нашу думку, призведе до зміни стану підприємства у позитивну сторону. Саме тому, оцінка стану соціально-психологічного клімату на підприємстві у кризовий період і подальша робота щодо його поліпшення є необхідними частинами управлінського процесу.

Посилання

1. Андреева Г.М. Социальная психология. Москва, 2001. 378 с.
2. Залогіна К.І. Антикризове управління промисловим підприємством в умовах перехідної економіки України: автореф. дис.. канд. екон. наук: 08.06.01. Хмельницкий, 2004. 20 с.
3. Кличковський С.О. Теоретико-методологічний аналіз поняття «соціально-психологічний клімат». Український психологічний журнал: збірник наукових праць. 2017. №2 (4). С. 47–58
4. Куницына В.Н., Казаринова В.М., Погольша В.М. Межличностное общение. Учебник для вузов. Санкт- Петербург, 2001. 544 с.
5. Максименко С.Д. Особистість як суб’єкт подолання кризових станів. Особистість в умовах кризових викликів сучасності: Матеріали методологічного семінару НАПН України 24 березня 2016 р. Київ, 2016. С. 8–14.
6. Немов Р.С. Социально-психологический анализ эффективной деятельности коллектива. Москва, 1984. 201 с.
7. Обозов Н.Н. Межличностные отношения. Киев, 1990. 192 с.
8. Парыгин Б.Д. Социально-психологический климат коллектива / Ленинград, 1981. 192 с.
9. Платонов Ю.П. Психология коллективной деятельности Санкт-Петербург, 1990. 181с.
Опубліковано
2019-09-22
Сторінки
119-127
Розділ
СЕКЦІЯ 3 СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ