ПОКАЗНИКИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ

Ключові слова: психологічна компетентність, професійний стандарт, психологічна підготовка вчителів, компетенція, показник, компетентнісний підхід

Анотація

Статтю присвячено розгляду психологічної підготовки майбутніх учителів математики, а саме визначенню основних показників психологічної компетентності.

Мета статті полягає в розкритті сутності поняття «психологічна компетентність» майбутніх учите- лів математики, обґрунтуванні її основних показників.

Методи. Для розв’язання поставлених завдань нами були використані такі теоретичні методи дослі- дження: теоретичний аналіз психолого-педагогічних джерел із досліджуваної проблематики; узагаль- нення даних щодо визначення поняття «психологічна компетентність»; систематизація даних стосовно основних показників психологічної компетентності майбутніх учителів математики.

Результати. Представлений теоретичний аналіз сучасних підходів до визначення поняття «пси- хологічна компетентність», проаналізовано складові частини психологічної компетентності вчителів закладів загальної середньої освіти на основі професійного стандарту. Виокремлено та розкрито зміст основних показників психологічної компетентності майбутніх учителів математики.

Висновки. У процесі дослідження на основі професійного стандарту було визначено складові ком- поненти психологічної компетентності вчителя, проаналізовано відповідні знання, уміння та навички. Проведений аналіз дозволив виокремити основні показники психологічної компетентності майбут- нього вчителя математики, а саме: процесуально-ситуативний, який, серед іншого, передбачає здат- ність до саморегуляції емоційних станів під час взаємодії з учнями, колегами та батьками; показник планування та реалізації цілісної взаємодії, який характеризуються, зокрема, здатністю оцінювати пси- хологічні вікові та ґендерні особливості учнів, зокрема й під час роботи з дітьми інклюзивної групи; показник психолого-дидактичної компетентності (здатність використовувати психологічні методики, технології та практики для активізації пізнавальної діяльності учнів; здатність до формування на уро- ках математики теоретичного та творчого мислення учнів тощо).

Посилання

1. Вахромов Е.Е. Вершины жизни и пути их достижения. Прикладная психология и психоанализ. 2001. № 4. С. 18–23.
2. Гейвін Х. Когнітивна психологія. Санкт-Петербург : Пітер, 2003. 272 с.
3. Гутко А.В. Психологическая компетентность в структуре профессиональной подготовки будущего педагога. Известия Самарского научного центра Российской академии наук. 2011. № 13 (2–6). С. 1375–1377.
4. Єрмаков Т.І. Індивідуальне розуміння концепту «Я» як ключова компетентність особистості в умовах сучасного інформаційного суспільства. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2002. Вип. 6 (9). C. 200–207.
5. Про вищу освіту : Закон України від 1 липня 2014 р. № 1556-VII (зі змінами та доповненнями). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 20.02.2021).
6. Заріщак І.М. Складові психологічної компетентності викладача. Досягнення сучасної психологічної науки та практики : збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих учених з міжнародною участю. Вінниця, 2019. С. 91–96.
7. Краевский В.В., Хуторской А.В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах. Педагогика. 2003. № 2. С. 3–10.
8. Кузьмина Н.В. Профессионализм педагогической деятельности. Санкт-Петербург : СПбГу, 1993. 63 с.
9. Логвінова Д.В. Ґендерна обізнаність як один із факторів психологічної компетентності вчителя. Психологічна культура вчителя в контексті викликів сучасності : збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Тернопіль, 2017. С. 164–166.
10. Про затвердження професійного стандарту за професіями «вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «вчитель закладу загальної середньої освіти», «вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» : наказ № 2736–20 МРЕТСГ України від 23 грудня 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915-20#Text (дата звернення: 20.02.2021).
11. Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / кол. авт. : М. Мазорчук та ін. ; Український центр оцінювання якості освіти. Київ : УЦОЯО, 2019. 439 с.
12. Орбан-Лембрик Л.Е. Комунікативний простір міжособистісних відносин. Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. 2003. Вип. 4. С. 130–136.
13. Перхач Л.П. Психологічна підготовка майбутнього вчителя у контексті компетентнісного підходу. URL: http://brodypk.at.ua/navch-met/poch/dop/psikhologichna_pidgotovka_majbutnogo_vchitelja_u_k.pdf (дата звернення: 20.02.2021).
14. Равен Дж. Компетентность в современном обществе. Выявление развития и реализации. Москва : Академия, 2002. 412 с.
15. Равен Дж. Педагогическое тестирование: Проблемы, заблуждения, перспективы. Москва, 2001. 142 с.
16. Слободянюк Г.А. До проблеми психологічної підготовки майбутніх вчителів. Наука і освіта. 2020. № 1. С. 29–33.
17. Щербакова Т.Н. Психологическая компетентность учителя : акмеологический анализ : автореф. дис. … докт. психол. наук : 19.00.13. Ростов-на-Дону, 2006. 41 с.
18. Lin F.L., Yang K.L., Chang Y.P. Designing a Competence-Based Entry Course for Prospective Secondary Mathematics Teachers. Educating prospective secondary mathematics teachers: knowledge, identity, and pedagogical practices. 2018. In ser. ICME-13 Monographs. P. 189–203. DOI: 10.1007/978-3-319-91059-8_11 (дата звернення: 20.02.2021).
19. Tanana S.M. Psychological peculiarities of the development of professional competences in future teachers of higher school in the process of professional preparation. Psycholinguistics. 2017. Vol. 21. Issue 1. P. 161–170.
Опубліковано
2021-06-08
Сторінки
96-102
Розділ
СЕКЦІЯ 2 ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ