ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ТА РОЛЬОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ

Ключові слова: рольова компетентність, психологічні механізми, емоційно-вольова саморегуляція, емпатія, рефлексія, студент

Анотація

Мета статті полягає у вивченні психологічних механізмів взаємозв’язку емоційно-вольової саморе-гуляції та рольової компетентності студентів.

Методи. Аналіз середніх даних і кореляція (методом рангової кореляції Спірмена) між шкалами5 методик дослідження: 1) вивчення особливостей і рівнів розвитку рольової компетентності студен-тів здійснювалося із використанням «Опитувальника рольової компетентності» П. Горностая; 2) задляз’ясування особливостей емоційно-вольової регуляції рольової поведінки, рівня емоційного інтелектута таких його параметрів, як обізнаність в емоціях, здатність до розпізнавання емоцій, самомотива-ція, емпатія й управління емоціями були застосовані: «Методика діагностики емоційного інтелекту»Н. Холла в адаптації Є. Ільїна та тест-опитувальник «Дослідження вольової саморегуляції» (А. Звєрь-кова та Є. Ейдмана); 3) «Методика діагностики рефлексивності» А. Карпова була використана намиз метою визначення рівня розвитку механізму рефлексії.

Результати. З’ясовано, що у студентів закладу вищої освіти рольова компетентність розвинена насередньому рівні; вони мають низький рівень розвитку інтегративного показника емоційного інте-лекту; низький рівень розвитку здатності до управління своїми емоціями та самомотивації, середнійрівень розвитку емоційної обізнаності й емпатії, здатності до розпізнавання емоцій інших людей. Було виявлено середній загальний рівень вольової регуляції та таких вольових якостей, як наполегливістьі самовладання; середній і високий рівні розвитку рефлексії.

Визначено, що чим вищий рівень емоційно-вольової саморегуляції, тим вищий рівень рольової ком-петентності. Встановлено, що позитивними чинниками формування рольової компетентності студентівпсихолого-педагогічних спеціальностей є: емоційний інтелект (емоційна обізнаність, самомотивація,емоційна ідентифікація, емпатія) та рефлексія.

Висновки. Pезультати дослідження дозволяють визначити цілі та завдання, спрямовані на розви-ток емоційно-вольових компонентів структури рольової компетентності студентів, які полягатимутьу формуванні емоційно-вольових характеристик, пов’язаних із рольовою компетентністю (здатностідо емоційно-вольової регуляції, емпатії, рефлективності; вольових якостей та ін.), що дозволить сту-дентам розвинути власну рольову компетентність і здатність здійснювати емоційно-вольовий контрольі саморегуляцію власної поведінки та діяльності.

Посилання

1. Антилогова Л.Н., Черкевич Е.А. Саморегуляция психических состояний личности в подростковый период. Вестник Омского университета. Серия «Психология». 2017. № 3. С. 12–23.
2. Болотов В.А., Сериков В.В. Компетентностая модель от идеи к образовательной программе. Педагогика. 2003. № 10. С. 2–27.
3. Боришевський М.Й., Галян І.М. Саморегуляція оцінних ставлень вчителя у педагогічній взаємодії : монографія. Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1998. 410 с.
4. Вольнова Л.М. Рольовий репертуар і рольова компетентність студента – майбутнього соціального педагога. Актуальні питання психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах : матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. (Київ, 21 травня 2010 р.). Київський національний університет внутрішніх справ, 2010. С. 95–97.
5. Гаврилькевич В.К. Психодіагностичний інструментарій комплексного дослідження емоційної саморегуляції особистості. Проблеми загальної та педагогічної психології. Т. Х. Ч. 5. 2008. С. 104–113.
6. Горбатова Е.А. Эмпатия: психологическая структура и механизмы реализации. Учёные записки Санкт-Петербургского государственного института психологии и социальной работы. 2014. № 1. С. 23–29.
7. Горностай П.П. Личность и роль: Ролевой подход к социальной психологии личности. Киев : Интерпресс ЛТД, 2007. 312 с.
8. Горностай П.П. Рольова компетентність як умова гармонійності життєвого світу особистості. Психологічні перспективи. 2004. № 6. С. 23–35.
9. Горностай П.П. Формирование творческой личности педагога – основа гуманистической педагогики. Итоги XX в.: гуманизация образования – проблемы и перспективы. 1998. С. 121–125.
10. Гоулман Д. Эмоциональный интеллект / пер. с англ. А.П. Исаевой. Москва : ACT: ACT МОСКВА; Владимир : ВКТ, 2009. 478 с
11. Гринців М.В. Саморегуляція майбутнього фахівця як компонент професійної підготовки. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. Issue 35. 2014. С. 106–109.
12. Иванников В.А., Монроз А.В. Волевая саморегуляция процесса мотивации. Психологические исследования. Т. 7. Вип. 35. 2014. С. 416–417.
13. Карпов А.В. Психология метакогнитивных процессов личности. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 2005. 352 с.
14. Конопкин О.А. Структурно-функциональный и содержательно-психологический аспекты осознанной саморегуляции. Психология. Журнал Высшей школы экономики. Т. 2. 1. 2005. С. 27–42.
15. Леонтьев Д.А. Становление саморегуляции как основа психологического развития. Субъект и личность в психологии саморегуляции. Москва : ПИ РАО; Ставрополь : СевКавГТУ, 2007. С. 68–84.
16. Лэнгле А. Жизнь, наполненная смыслом. Прикладная логотерапия. Москва : Генезис, 2011. 128 с.
17. Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості / С.Д. Максименко, В.В. Клименко, А.В. Толстоухов. Київ : Вид-во Європейського університету, 2010. 136 с.
18. Михайленко О.Ю. Шляхи та засоби розвитку рольової компетентності майбутніх практичних психологів. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. 2016. Вип. 54. С. 174–181.
19. Мірошник З.М. Рольова структура особистості вчителя початкових класів : монографія. Харків : ХНПУ, 2011. 306 с.
20. Одінцова А.М. Зміни в рольовій структурі особистості під впливом тренінгових занять. Вісник післядипломної освіти. 2013. Вип. 9 (2). С. 268–274.
21. Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології. Київ : Товариство «Знання», 2000. 204 с.
22. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва : Изд-во Института Психотерапии, 2002. C. 57–59.
23. Фрейд З. По ту сторону принципа наслаждения. Тотем и табу. «Я» и «Оно». Неудовлетворенность культурой. Харьков : Книжный клуб «Клуб семейного досуга», 2014. 480 с.
24. Фруктова Я.С. Рольова ідентичність як базовий конструкт соціальної компетентності фахівця. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2013. Вип. 1–2. С. 72–79.
25. Хомуленко Б.В. Розвиток функціонально-рольової структури особистості психолога. Проблеми сучасної психології. 2015. Вип. 29. С. 706–717.
26. Шевченко Н.Ф. Розвиток емоційно-вольової саморегуляції студентів в умовах вищого навчального закладу. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2010. № 1 (3). C. 270–280.
27. Шингаев С.М., Никифоров Г.С. Виды психической саморегуляции. Вестник ЛГУ имени А.С. Пушкина. Психология. № 1. Т. 5. 2014. С. 92–101.
28. Abbasianchavari A., Moritz A. The impact of role models on entrepreneurial intentions and behavior: a review of the literature. Management Review Quarterly. 2021. Vol. 71. P. 1–40.
29. Bandura A. Self-efficacy: The foundation of agency. In W.J. Perrig & A. Grob (Eds.), Control of human behaviour, mental processes and consciousness. Mahwak, NJ : Erlbaum, 2000. P. 17–33.
30. Barretti M.A. Teachers and Field Instructors as Student Role Models. Journal of Teaching in Social Work. 2007. Vol. 27 (3–4), P. 215–239.
31. Bjekić D. Uspesšnost u nastavi i empatija nastavnika (Success in teaching and teacher empathy). Psihologija. 2000. Vol. 3–4. P. 960–966.
32. Boyatzis R.E. Competencies in the 21st century. Journal of Management Development. 2008. Vol. 27 (1). P. 5–12.
33. Campion M.A., Fink A.A., Ruggeberg B.J., Carr L., Phillips G.M., Odman R.B. Doing competencies well: Best practices in competency modeling. Personnel Psychology. 2011. Vol. 64. P. 225–262.
34. Cardona P., Lawrence, B.S., Bentler P.M. The influence of social and work exchange relationships on organizational citizenship behavior. Group & Organization Management. 2004. Vol. 29 (2). P. 219–247.
35. de Bilde J., Vansteenkiste M., Lens W. Understanding the association between future time perspective and self-regulated learning through the lens of self-determination theory. Learning and Instruction. 2011. Vol. 21 (3). P. 332–344.
36. Deci E.L., Ryan R.M. The “What” and “Why” of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry. 2000. Vol. 11. P. 227–268.
37. Eccles J.S., Wigfield A. Motivational beliefs, values, and goals. Annual Review of Psychology. 2002. Vol. 53, P. 109–132.
38. Eraut M. and du Boulay B. Developing the Attributes of Medical Professional Judgement and Competence, University of Sussex. Brighton : University of Sussex, 2000.
39. Extremera N., Rey L. Ability emotional intelligence and life satisfaction: Positive and negative affect as mediators. Personality and Individual Differences. 2016. Vol. 102. P. 98–101.
40. Horn I.S., Nolen S.B., Ward C., Campbell S.S. Developing practices in multiple worlds: The role of identity in learning to teach. Teacher Education Quarterly. 2008. Vol. 35 (3). P. 61–72.
41. Jenlink P.M. Teacher Identity and the Struggle for Recognition: Meeting the Challenges of a Diverse Society. Lanham, MD : Rowman and Littlefield Education, 2014. 270 pp.
42. Kaplan A., Garner J.K. Teacher Identity and Motivation: The Dynamic Systems Model of Role Identity. Research on Teacher Identity: Mapping challenges and innovations. New York : Springer, 2018. P. 71–82.
43. Karim J. Emotional Intelligence and Psychological Distress: Testing the Mediatory Role of Affectivity. Europe’s Journal of Psychology. 2009. Vol. 4. P. 20–39.
44. Mayer J.D., Salovey P., Caruso D.R. Emotional intelligence: New ability or eclectic traits? American Psychologist. 2008. Vol. 63 (6). P. 503–517.
45. Mccargar D.F. Teacher and Student Role Expectations: Cross-Cultural Differences and Implications. The Modern Language Journal. 1993. Vol. 77 (2), P. 192–207.
46. Pintrich P.R., Schunk D.H. Motivation in education: Theory, research, and applications. Upper Saddle River : Prentice Hall, 2002.
47. Redmond E. Competency Models at Work: The Value of Perceived Relevance and Fair Rewards for Employee Outcomes. Human Resource Management. 2013. Vol. 52 (5). P. 771–792.
48. Serim H., Demirbağ O., Yozgat U. The Effects of Employees’ Perceptions of Competency Models on Employability Outcomes and Organizational Citizenship Behavior and the Moderating Role of Social Exchange in this Effect. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2014. Vol. 150. P. 1101–1110.
49. Shippmann J.S., Ash R.A., Battista M., Carr L., Eyde L.D., Hesketh B., Keyhoe J., Pearlman K., Prien E.P., Sanchez J.I. The practice of competency modeling. Personnel Psychology. 2000. Vol. 53. P. 703–740.
50. Stojanović S., Djigić G., Zlatkovićc B. Empaty and teachers role International Conference on Education and Educational Psychology (ICEEPSY 2012). Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2012. Vol. 69, 24. P. 960–966.
Опубліковано
2021-06-08
Сторінки
77-90
Розділ
СЕКЦІЯ 2 ПЕДАГОГІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ