РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ

Ключові слова: вербальна свідомість, майбутні психологи, активні інтернет-користувачі, комунікативні установки, комунікативно-соціальна компетентність

Анотація

У статті представлено теоретичне обґрунтування психолінгвістичної категорії комунікативна ком- петентність, що виступає однією з основних професійно важливих якостей формування особистості майбутнього фахівця-психолога. Психічна реальність та мовленнєве спілкування сучасних студентів опосередковані новими способами сприйняття інформації, що визначають новий тип комунікативної поведінки її носіїв. На основі аналізу авторитетних джерел з’ясовано, що віртуальний комунікативний простір загалом та активне використання Інтернету зокрема суттєво впливають на особливості комунікативно-опосередкованого спілкування молоді, деформуючи його вербальний компонент. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні розвитку комунікативної компетентності майбутніх психологів засобами психологічного тренінгу. У дослідженні використано комплекс методів, а саме теоретичний аналіз праць, присвячених віртуальному дискурсу в наукових публікаціях останніх двох десятиліть. Також з метою вивчення ефективності розробленої тренінгової програми було застосовано низку емпіричних методів – спостереження, експеримент, тестування, метод вивчення продуктів діяльності, метод експертної оцінки.

Результати. З метою розвитку комунікативної компетентності розроблено та впроваджено у навчальний процес психологічний тренінг «Формування комунікативної компетентності». Охарактеризовано алгоритм розробки та застосування завдань для занять. У дослідженні взяли участь 107 респондентів, які утворюють 4 академічні групи студентів 1 та 2 курсів Київського національного торговельно-економічного університету фахового спрямування «психологія». Для перевірки ефективності тренінгу розвитку комунікативної компетентності студентів у контрольних групах застосовано методику «Діагностика комунікативної установки В.В. Бойко» та методику «Діагностика комунікативної соціальної компетентності (КСК)». Отримані результати оброблено за допомогою статистичних методів.

Висновки. Доведено ефективність впливу психологічного тренінгу «Формування комунікативної компетентності» на розвиток особистісно орієнтованого мовленнєвого спілкування активних інтернет-користувачів, що загалом виступає предиктором більш ефективних комунікативних стратегій. Запропоновано перспективу подальших досліджень із залученням студентів іншого професійного спрямування (майбутніх філологів, менеджерів), а також дослідження ґендерних відмінностей віртуальної комунікації та їх вплив на психічний розвиток особистості.

Посилання

1. Zavinchenko, N. (2003). Osoblivosti rozvitku komunikativnoi kompetentnosti maybutnyoho psihologa sistemi osviti [Features of the development of communicative competence of the future psychologist of the education system]. Dis. ... kand. psihol. nauk. [dissertation PhD]. Кyiv, 2003, p. 41–42 [in Ukrainian].
2. Kaminska, O., Stezhko, U., Glebova, L. (2009). Psycholingvistyka virtualnoi komunikasii v konteksti zalezhnosti vid socialnih merezh [Psycholinguistics of virtual communication in the context of dependence on social networks]. Psycholingvistyka – Psycholinguistics, 25(1) [in Ukrainian].
3. Kirichenko, Т. (2016). Osoblivosty rozvitku mizhosobistisnoi movlenevoi komunikasii pidlitkiv [Features of development of interpersonal speech communication of adolescents]. Psycholingvistyka – Psycholinguistics. 20(1), 119–138. DOI: 10.5281/zenodo.1211177 [in Ukrainian].
4. Korniyaka, О. (2016). Komunikativna kompetentnist yak viznachalniy chinnik profesiynogo samozdiysnennya vikladacha vishoy shkoly [Communicative competence as the determining factor of professional self-realization of a teacher of higher education]. Aktualni problemi psychologiy – Actual problems of psychology. (VІ): Psychophysiology. Psychology prasi. Experimental psychology [Psychophysiology. Psychology of labor. Experimental psychology], 16, 82–92. Retrieved from: https://core.ac.uk/download/pdf/32305849.pdf [in Ukrainian].
5. Raygorodskiy, D. (2011). Diagnostika kommunikativnoy ustanovki V.V. Boyko [Diagnostics of communicative installation V.V. Boyko]. Practicheskaya psychodiagnostica: metodiky i testy [Practical psychodiagnostics: techniques and tests]. Moskva: Bahrah, 298–312 [in Russian].
6. Skulovatova, О. (2017). Doslidzhennya samopresentasii osobistosty v Internety (na osnovi analizu ii avatariv) [Self-presentation of the personality on the Internet (based on analysis of its avatars)]. Molodiy vcheniy: naukoviy zhurnal [Young scientist: scientific journal], 1(41), 249–253. Retrieved from: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/1/58.pdf [in Ukrainian].
7. Fetiskin, N.P., Kozlov, V.V., Manuylov, G.М. (2002). Diagnosticа communicativnoy socialnoy competentnosty (CSC) [Diagnostics of communicative social competence (CSC). Socialno-psychologicheskaya diagnostica razvitiya lichnosty i malih grup [Socio-psychological diagnostics of personality development and small groups] Moskva: Bahrah, 139–149 [in Russian].
8. Boyle, E., Hainey, T., Connolly, T., Gray, G., Earp, J., & Ott, M. et al. (2016). An update to the systematic literature review of empirical evidence of the impacts and outcomes of computer games and serious games. Computers & Education, 94, 178–192. DOI: 10.1016/j.compedu.2015.11.003.
9. Chan, C. (2018). Analysing social networks for social work practice: A case study of the Facebook fan page of an online youth outreach project. Children and Youth Services Review, 85, 143–150. DOI :10.1016/j.childyouth.2017.12.021.
10. Coulson, M., Oskis, A., Meredith, J., & Gould, R. (2018). Attachment, attraction and communication in real and virtual worlds: A study of massively multiplayer online gamers. Computers in Human Behavior, 87, 49–57. DOI: 10.1016/j.chb.2018.05.017.
11. Felker, E., Klockmann, H., & Jong, N. (2018). How conceptualizing influences fluency in first and second language speech production. Applied Psycholinguistics, 40, 111–136. Retrieved from: https://doi.org/10.1017/S0142716418000474.
12. Gholamitooranposhti, M., Sabzaliani, H., & Aghaei, M. (2012). A New Attitude to Computer Games. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 69, 1302–1308. DOI: 10.1016/j.sbspro.2012.12.066.
13. Cult Cogn Sci (2018). Cognitive Science and Cultural Transmission. Journal of Cognition and Culture (J Cognit Cult), 2018, DOI: ow.ly/C8wA30m22IC.
14. Huang, J., Heidergott, B., & Lindner, I. (2019). Naive learning in social networks with random communication. Social Networks, 58, 1–11. DOI: 10.1016/j.socnet.2019.01.004.
15. Litou, I., Boutsis, I., & Kalogeraki, V. (2017). Efficient techniques for time-constrained information dissemination using location-based social networks. Information Systems, 64, 321–349. DOI: 10.1016/j.is.2015.12.002.
16. Liu, C., & Chang, I. (2016). Model of online game addiction: The role of computer-mediated communication motives. Telematics and Informatics, 33(4), 904–915. DOI: 10.1016/j.tele.2016.02.002.
17. Peng, S., Yu, S., & Mueller, P. (2018). Social networking big data: Opportunities, solutions, and challenges. Future Generation Computer Systems, 86, 1456–1458. DOI: 10.1016/j.future.2018.05.040.
18. Ríos, S., Aguilera, F., Nuñez-Gonzalez, J., & Graña, M. (2019). Semantically enhanced network analysis for influencer identification in online social networks. Neurocomputing, 326–327, 71–81. DOI: 10.1016/j.neucom.2017.01.123.
19. Sapountzi, A., & Psannis, K. (2018). Social networking data analysis tools & challenges. Future Generation Computer Systems, 86, 893–913. DOI: 10.1016/j.future.2016.10.019.
20. Stria, I. (2015). Towards a Linguistic Worldview for Artificial Languages. Poznań.
21. Sumith, N., Annappa, B., & Bhattacharya, S. (2018). Influence maximization in large social networks: Heuristics, models and parameters. Future Generation Computer Systems, 89, 777–790. DOI: 10.1016/j.future.2018.07.015.
22. Tsai, C., & Liu, S. (2019). SEIM: Search economics for influence maximization in online social networks. Future Generation Computer Systems, 93, 1055–1064. DOI: 10.1016/j.future.2018.08.033.
23. Verheijen, G., Stoltz, S., van den Berg, Y., & Cillessen, A. (2019). The influence of competitive and cooperative video games on behavior during play and friendship quality in adolescence. Computers in Human Behavior, 91, 297–304. DOI: 10.1016/j.chb.2018.10.023.
24. Yang, Y. (2010). Web user behavioral profiling for user identification. Decision Support Systems, 49(3), 261–271. DOI: 10.1016/j.dss.2010.03.001.
25. Zhou, X., Wu, B., & Jin, Q. (2019). User role identification based on social behavior and networking analysis for information dissemination. Future Generation Computer Systems, 96, 639–648. DOI: 10.1016/j.future.2017.04.043
Опубліковано
2020-04-02
Сторінки
174-181
Розділ
СЕКЦІЯ 4 ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ